”мань | —оф≥њвка | ‘отогалерењ | faq |
homeѕро ”мань
‘отогалерењ
faq
при створенн≥ цього сайту були використан≥ матер≥али |
≈колог≥чна ситуац≥¤ в м≥ст≥ ”мань”мань - еколог≥чно чисте м≥сто з прекрасними кл≥матичними умовами ≥ родючою землею. Ќа¤вн≥сть сировинноњ бази обумовлюЇ швидкий ≥ багатогалузевий розвиток переробноњ та харчовоњ промисловост≥. ”мань розташована в чудов≥й м≥сцевост≥, на кордон≥ л≥совоњ ≥ степовоњ частини ”крањни, на берегах р≥чки ”манки, в котру тут же впадають р≥чки ќсташ≥вка й ам`¤нка. √еограф≥чне положенн¤ ”ман≥ таке: лежить п≥д 48 градус≥в, 44,53" п≥вн≥чноњ широти та 47 градус≥в, 54,9" сх≥дноњ довготи. л≥мат маЇ пом≥рний; грунт - масний чорнозем. ¬ сам≥й ”ман≥ ≥ довк≥л маса сад≥в; пол¤ й степи дають щедр≥ урожањ. л≥мат пом≥рно континентальний ≥ континентальн≥сть зростаЇ ≥з заходу на сх≥д:найхолодн≥шим м≥с¤цем року вважаЇтьс¤ с≥чень з середньою температурою -5,9∞—, а найтепл≥шим - липень з середньою температурою +20,1∞—. —ередн¤ р≥чна температура пов≥тр¤ складаЇ +7,3∞—. –озпод≥л к≥лькост≥ опад≥в в межах област≥ залежить в≥д орограф≥чних умов (абсолютноњ висоти м≥сцевост≥. √еограф≥чне положенн¤ м≥ста, економ≥чн≥, трудов≥ ресурси, осв≥тн≥й та науковий потенц≥ал - це гарн≥ передумови дл¤ його усп≥шного розвитку. ¬ м≥ст≥ активно формуЇтьс¤ потужний б≥знес, в≥дроджено промисловий комплекс, ¤кий складаэтьс¤ з багаточисельних п≥дприЇмств: «ј“ "”манська швейна фабрика", «ј“ "”манська взуттЇва фабрика" ¬“‘ "≤нпо", «ј“ "”манський завод продтовар≥в", «ј“ "“ "”маньхл≥б", Ћ≥керо гор≥лчаний завод, ¬ј“ "”маньпиво, ¬ј“ "”манський м'¤сокомб≥нат", ¬ј“ "¬≥там≥ни", √рупа компан≥й "¬торма", ¬ј“ "”маньферммаш", ¬ј“ "ћегомметр", «ј“ "Ѕ≥лосв≥т -”мань " та ще багато ≥нших. ќсобливо актуальною проблемою Ї охорона водних ресурс≥в. «абезпеченн¤ населенн¤ ≥ промисловост≥ пр≥сною водою зд≥йснюЇтьс¤ в основному завд¤ки забору води з р≥чок. ∆ител≥ ”ман≥ використовують воду ƒн≥пра, ≥з загального обс¤гу стоку, ¤кий становить 210 км3 води, на р≥чний ст≥к басейну ƒн≥пра припадаЇ 53,3 км3, а також воду з —оф≥њвськоњ скважини, ¤ка пор≥вн¤но з попередн≥м джерелом, ¤вл¤Їтьс¤ набагато чист≥шою та приЇмн≥шою на смак. Ќажаль м≥сцев≥ п≥дприЇмства забруднюють р≥чки. ќсновними забруднювачами водних об'Їкт≥в в м≥ст≥ ”ман≥ Ї ¬ј“ "”маньферммаш", ¬ј“ "ћегомметр", ¬ј“ "”маньпиво, ¬ј“ "”манський м'¤сокомб≥нат", ¬ј“ "¬≥там≥ни", ¤к≥ зд≥йснюють викиди Ђв≥дход≥вї (хоч не значно великих, завд¤ки нов≥тн≥м ф≥льтрам, але викиди все ж таки зд≥йснюютьс¤). “ак, сан≥тарний стан р≥чки ”манки Ї за-дов≥льним: анал≥тичний контроль ¤кост≥ та складу води р. ”манка проводивс¤ на 3-х п≥дконтрольних створах. ќсновн≥ показники складу води на п≥дконтрольних створах в≥дпов≥дають ѕравилам. Ќа створах - 1 км вище м. ”ман≥, 0,5 км нижче м. ”ман≥ показники орган≥чного забрудненн¤ знаход¤тьс¤ в межах допустимих величин. Ќа створ≥ 0,5 км нижче скиду очисних споруд м. ”мань в межах с. —ушк≥вка концентрац≥¤ Ѕ— 5 складаЇ 1,5 √ƒ , н≥трит-≥он≥в складаЇ 1,7 √ƒ . ÷≥ створи контролювались 1 раз. ≤нтенсивне веденн¤ с≥льського господарства на основ≥ метод≥в водноњ та х≥м≥чноњ мел≥орац≥њ останн≥ми роками значно пог≥ршило баланс гумусу, особливо в чорноземних грунтах, п≥двищилась концентрац≥¤ шк≥дливих х≥м≥чних продукт≥в, зб≥льшилас¤ засолен≥сть ≥ кислотн≥сть грунт≥в, порушилис¤ водний ≥ пов≥тр¤ний режими. ” зв'¤зку з цим особливоњ актуальност≥ набули проблеми розвитку аграрноњ науки, особливо нових технолог≥й оброб≥тку грунту ≥ вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур з метою зб≥льшенн¤ потужност≥ родючост≥ грунту. ѕри вир≥шенн≥ ц≥Їњ проблеми сл≥д враховувати, що значна частина родючого гумусового шару щороку втрачаЇтьс¤ через водну та в≥трову ероз≥ю. «начноњ шкоди ¤кост≥ грунт≥в завдаЇ невм≥ле використанн¤ м≥неральних добрив, герб≥цид≥в, пестицид≥в та ≥нших х≥м≥чних речовин з великою токсичн≥стю, що впливаЇ ¤к на грунти, так ≥ на флору, фауну ≥ людину. Ўкоди завдаЇ також пов≥льне в≥дтворенн¤. Ќепродумана система внесенн¤ м≥неральних добрив та ≥нших х≥м≥чних речовин призвела до того, що у грунтах сконцентрувалис¤ шк≥длив≥ речовини, ¤к≥ переход¤ть у с≥льськогосподарськ≥ продукти (залишкова к≥льк≥сть герб≥цид≥в, н≥тратн≥ форми азоту), що негативно впливаЇ на орган≥зм людини. ¬≥домо, що онколог≥чн≥ захворюванн¤ на 80 % пов'¤зан≥ ≥з забрудненн¤м навколишнього середовища. ¬ зв'¤зку з приватизац≥Їю п≥дприЇмств потр≥бно вир≥шити питанн¤ про охорону природи в м≥ст≥. ѕроблема економ≥ки пол¤гаЇ в зам≥н≥ застар≥лих технолог≥й у промисловост≥, с≥льському господарств≥. —творенн¤ фермерських господарств потребуЇ в≥д фермера в≥дпов≥дальност≥ за деградац≥ю земельноњ д≥л¤нки. ќхорона ≥ рац≥ональне використанн¤ земель пов'¤зан≥ ≥з створенн¤м полезахисних смуг, л≥сових насаджень, терасуванн¤м крутих схил≥в, спорудженн¤м г≥дротехн≥чних протиероз≥йних, проти-селевих, протизсувних об'Їкт≥в, рекультивац≥Їю земель, застосуванн¤м нових метод≥в оброб≥тку грунту, мел≥орац≥Їю. ¬исновок: ќхорона навколишнього середовища зумовлена потребою усуненн¤ негативного антропогенного впливу на де¤к≥ компоненти природи. ƒл¤ вир≥шенн¤ проблем охорони навколишнього середовища сл≥д поглибити р≥вень наукових досл≥джень, розгорнути обгрунтуванн¤ еколог≥чних прогноз≥в м≥ста. Ќеобх≥дно удосконалити управл≥нн¤ природоохоронною д≥¤льн≥стю, виробити систему адм≥н≥стративних, економ≥чних, психолог≥чних, осв≥тн≥х заход≥в та визначити в≥дпов≥дальн≥сть на-селенн¤ за порушенн¤ заборони викиданн¤ неочищених вод у водойми ≥ викид≥в у атмосферу,виробити систему безпечних технолог≥й внесенн¤ у грунт м≥неральних добрив, отрутох≥м≥кат≥в. Ќеобх≥дно обов'¤зково робити висновки про еколог≥чн≥сть проект≥в кожного споруджуваного об'Їкта м≥ста. |