home
”крањна в систем≥ м≥жнародних в≥дносин
« проголошенн¤м незалежност≥ дл¤ ”крањни в≥дкрилис¤ нов≥ можливост≥ повноц≥нноњ участ≥ у св≥товому ≥нтеграц≥йному процес≥. Ѕлизьке розташуванн¤ до пров≥дних економ≥чно-розвинених крањн св≥ту, економ≥ка ¤ких пост≥йно реформуЇтьс¤, даЇ додатковий шанс швидше подолати своЇ в≥дставанн¤. « точки зору географ≥чного положенн¤ ”крањна Ї частиною Ївропейського континенту. ¬она займаЇ 601 тис. кв. км, за к≥льк≥стю мешканц≥в входить у п'¤т≥рку найб≥льш населених крањн ™вропи (Ќ≥меччина, ¬елика Ѕритан≥¤, ‘ранц≥¤). Ќезалежну ”крањну визнало майже 150 крањн, њњ дипломатичн≥ представництва в≥дкрит≥ у 54 крањнах св≥ту. ” 90-х роках була заф≥ксована певна р≥вновага Ївропейських ≥ Ївраз≥йських компонент≥в у сусп≥льств≥, хоча Ївропейський вектор внутр≥шнього розвитку не мав належного представництва у вигл¤д≥ потужних ≥ сучасних сусп≥льно-пол≥тичних сил. ѕрот¤гом 90-х рок≥в ”крањна балансувала м≥ж —ходом (–ос≥Їю, ≥ншими крањнами —Ќƒ) ≥ «аходом (™вропейським союзом). « п≥дписанн¤м у лютому стор. 41 з 46 1992 р. √ельс≥нського «аключного акту ”крањну прийн¤то до складу ћ≥жнародного валютного фонду, ћ≥жнародного банку реконструкц≥њ й розвитку, ќрган≥зац≥њ безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥. 14 червн¤ 1994 р. наша держава п≥дписала ”году про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво з ™—,¤ка передбачаЇ створенн¤ умоввзаЇмовиг≥дного пол≥тичного, економ≥чного ≥ культурного сп≥вроб≥тництва. ÷¤ угода в≥дкрила перспективу асоц≥йованого членства ”крањни у склад≥ ™—. 9 листопада 1995 р.  ом≥тет ћ≥н≥стр≥в –ади ™вропи юридично затвердив р≥шенн¤ ѕарламентськоњ асамблењ про вступ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ¬ажлив≥ зрушенн¤ у взаЇмов≥дносинах Ївропейських орган≥зац≥й з ”крањною в≥дбулис¤ п≥сл¤ першого зас≥данн¤ ради з питань сп≥вроб≥тництва ”крањна -™— у Ћюксембурз≥. ”мови прийн¤тт¤ постсоц≥ал≥стичних крањн до ™вропейського союзу були сформульован≥ у червн≥ 1993 р. у  опенгаген≥ ≥ отримали назву "копенгагенських критер≥њв" ў . сюр.42з46 «а межами —Ќƒ ™вропейський союз Ї важливим торговельним партнером ”крањни, на нього припадаЇ 15% украњнськоњ закордонноњ торг≥вл≥ (на —Ќƒ -61%, —1≤≤ј -5,7%). ¬≥д 1992 р. загальний торговельний оборот м≥ж ”крањною ≥ ™— вир≥с майже вдв≥ч≥. ¬≥д 1991 р. сума започаткованих програм ф≥нансовоњ допомоги становила 4,02 млрд екю. № загальноњ суми
майже половина (1473 млн екю) надаЇтьс¤ в≥д Ївропейськоњ сп≥льноти. Ќегативна риса зовн≥шньоеконом≥чноњ стратег≥њ пол¤гаЇ в тому, що мало експортуЇтьс¤ продукц≥њ к≥нцевого стор. 43 з 46 споживанн¤, науко м≥стких ≥ високотехнолопчних галузей машинобудуванн¤. „астка м≥неральних продукт≥в, чорних метал≥в, продукц≥њ х≥м≥чноњ промисловост≥ ≥ пов'¤заних з нею галузей п≥двищилис¤ з 56,9% у 1995 р. до 58,9 % у 1996 р. ≥ 64% у 1998 р. ѕитома вага машин, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в ≥ прилад≥в у загальному експорт≥ товар≥в скоротилас¤ з 16,3 % у 1995 р. до 14,2% у 1998 р. “ака тенденц≥¤ зумовлена недостатньою конкурентною спроможн≥стю в≥тчизн¤них товар≥в ≥ поступовою втратою традиц≥йних ринк≥в украњнського експорту. „астка крањн колишнього —–—– у структур≥ експорту товар≥в у 1998 р. скоротилас¤ до 35,1% проти 55,2%, що були ще у 1995 р. ¬еликими залишаютьс¤ перспективи ”крањни у розвитку косм≥чного ракетобудуванн¤ ≥ розвитку косм≥чних досл≥джень. ÷ентральною проблемою перших рок≥в незалежност≥ була дол¤ ¤дерноњ зброњ на територ≥њ ”крањни, арсенал ¤коњ (15% союзного потенц≥алу) був б≥льшим, н≥ж у ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ та  итаю *І? . 44 з 46 14 с≥чн¤ 1994 р. Ћ≤≤∆ ”крањною, –ос≥Їю та —≤Ќј була дос¤гнута угода про остаточну передачу ¤дерноњ зброњ п≥д контроль рос≥йського командуванн¤ <^ . ƒовгий час еп≥центром напруженн¤ в украњнсько-рос≥йських в≥дносинах залишалис¤ проблеми, пов'¤зан≥ з≥ статусом —евастопол¤ ≥ „орноморського флоту, до складу ¤кого на той час входило 833 корабл≥ ≥ в≥дпов≥дна ≥нфраструктура на узбережж≥. Ќа розв'¤занн¤ ц≥Їњ важкоњ проблеми впливали важлив≥ ге о стратег≥чн≥ фактори: контроль над „орним морем давав можлив≥сть впливу на так≥ зони нестаб≥льност≥ ¤к Ѕалкани та «акавказз¤, протисто¤ти п≥двищен≥й активност≥ турецького, болгарського та грецького флот≥в у межах загальноњ стратег≥њ Ќј“ќ, можлив≥сть вз¤ти участь у проектах, що передбачають транспортуванн¤ нафти та нафтопродукт≥в, вих≥д до ринк≥в крањн "третього св≥ту " та ≥н –озвиток под≥й у св≥т≥ п≥сл¤ 11 вересн¤ 2002 р. в —ѕ≤ј прискорив кроки ”крањни до повно масштабноњ стор. 45 з 46 Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ. «начною лг≥рою цьому спри¤ла позиц≥¤ –ос≥њ) ¤ка однозначно п≥дтримала —Ўј ≥ Ќј“ќ ≥ боротьб≥ з тероризмом ф 9 . ѕ≥встол≥тнЇ протисто¤нн¤ —х≥д-«ах≥д поступово перетворюЇтьс¤ на протисто¤нн¤ м≥ж ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем, у ¤кому –ос≥¤, —Ўј ≥ Ївропейськ≥ держави демонструють сп≥льн≥сть погл¤д≥в на розвиток св≥ту у XXI ст. ÷е даЇ можлив≥сть ”крањн≥ пл≥дно розвивати своњ зв'¤зки ¤к з крањнами —Ќƒ, так ≥ з Ївропейським св≥том, не в≥дкидаючи те, що склалос¤ роками, ≥ розробл¤ти нов≥ напр¤ми м≥жнародного сп≥лкуванн¤. стор. 46 з 46