home
≈коном≥чне реформуванн¤ : зм≥ст, характер, насл≥дки
Ќа початок 90-х рок≥в радикальна економ≥чна реформа концентрувалас¤ у двох напр¤мах. ѕерший пол¤гав у реформ≥ валюти о-ф≥нансовоњ та кредитноњ систем ≥ передбачав впровадженн¤ конвертованоњ валюти, зд≥йсненн¤ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, подоланн¤ деф≥цитност≥ бюджету тощо. ѕланувалос¤, що украњнська промислов≥сть наростить виробництво конкуренти о спроможноњ продукц≥њ дл¤ подальшого просуванн¤ на зовн≥шньому ринку. «м≥ст другого напр¤му пол¤гав у значних зм≥нах економ≥чноњ ≥ галузевоњ структури господарства ”крањни, ¤к≥ б ор≥Їнтувалис¤ на потреби ринку. ¬важалос¤ за необх≥дне провести конверс≥ю оборонних гал уз Ї й, реструктуризац≥ю ў} р оз д ер ж ав л Ї н -н¤ ≥ приватизац≥ю ?њ/ , л≥берал≥зац≥ю ринкових в≥дносин ≥ ц≥н, створити ^можливост≥ дл¤ в≥льного об≥гу пювар≥в, ≥нвестиц≥й, трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в (^ ¬их≥дн≥ позиц≥њ реформуванн¤ украњнськоњ економ≥ки були досить складн≥, адже на початку 90-х рок≥в 4/5 загальноњ промисловоњ продукц≥њ, 60% нац≥онального доходу ≥ 58 % стор. 28 з 46 прибутку припадало на галуз≥ важкоњ промисловост≥. ” народному господарств≥ на к≥нець 90-х рок≥в, за оф≥ц≥йними даними, ¬¬ѕ (валовий внутр≥шн≥й продукт) становив менш н≥ж 40 в≥дсотк≥в в≥д р≥вн¤ 1989 р., що св≥дчило про спад, глибина ≥ тривал≥сть ¤кого удв≥ч≥ серйозн≥ша, н≥ж у —получених Ўтатах јмерики за час≥в ¬еликоњ депрес≥њ 30-х рок≥в ≥ ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ б≥льш бол≥сно стор. 29 з 46 ≥ т¤жче, н≥ж у багатьох ≥нших крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. „имало економ≥чних проблем ”крањни виникло у пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1992-1994 рр. ” своЇму п≥ковому значенн≥ ≥нфл¤ц≥¤ с¤гала в≥дм≥тки 10000 %. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ частково була викликана значними зм≥нами у структур≥ ц≥н, що в≥дбулис¤ в≥дразу п≥сл¤ розпаду —–—–. ÷≥ни на енергонос≥њ, ¤к≥ були основним фактором виробництва дл¤ с≥льськогосподарських ≥ промислових п≥дприЇмств ”крањни, зросли майже в дес¤ть раз≥в. ¬ажливою причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ стало стр≥мке зростанн¤ пропозиц≥њ грошей у перш≥й половин≥ 90- х рок≥в, пов'¤зане з методами ф≥нансуванн¤ державного деф≥циту прот¤гом перших рок≥в незалежност≥. ” першому п≥вр≥чч≥ 1992 р. п≥двищенн¤ оптових ц≥н у паливн≥й промисловост≥ с¤гнуло у 92,1 рази, металург≥йн≥й - у 32,2 рази, що дозволило зробити рентабельними лише так≥ галуз≥ виробництва, ¤к вуг≥льна, нафтодобувна ≥ стор. «ќ з 46 х≥м≥ко-л≥сова. ¬насл≥док чого, прот¤гом лише двох рок≥в (1992-1994 рр.) спад економ≥ки перевищив 50 %. Ќепом≥рно великими Ї особист≥ втрати громад¤н ”крањни. «а станом на 1 с≥чн¤ 1991 р. в ощадних касах збер≥галос¤ 84,3 млрд крб та 10?8л≥лрд крб в установах держстраху та в обл≥гац≥¤х державноњ позики (це ≤«ќл≥лрд долар≥в за тод≥шн≥м курсол≥)\*?≤. ƒедал≥ зменшувалас¤ частка галузей, що виробл¤ли прогресивн≥ види матер≥ал≥в - киснево-конвертерну сталь, листовий прокат, роторн≥ та роторно-конвейЇр н≥ л≥н≥њ ≥ комплекси, а також х≥м≥чноњ, нафтох≥м≥чноњ, деревообробноњ ≥ целюлозно-паперовоњ промисловост≥ тощо. « ≥ншого боку, зростала питома вага чорноњ металург≥њ. ќсобливо загострилис¤ проблеми з виробництвом товар≥в широкого споживанн¤ - њх частка в загальному обс¤з≥ промисловоњ продукц≥њ за 1991-1998 рр. знизилас¤ з 31,3% до 17,65%. ѕривтпизац≥¤ ≥ роздержавленн¤ Ї централ&нил≥ пунктом реформуванн¤ сучасноњ еконолйки ”крањни ф *. ” 1991-2001 рр. приватизовано вс≥ мал≥ стор. 31 з 46 п≥дприЇмства ≥ близько 80% середн≥х ≥ великих. Ќа першому етап≥ переважала приватизац≥¤ на безоплатн≥й основ≥ за допомогою майнових сертиф≥кат≥в, що спричинило фактичну "прихватизац≥ю". —короченн¤ державного сектору у 1991-1995 рр. в≥дбувалос¤ на р≥вн≥ 5,8% ур≥к, а в 1997-1999 рр. - лише 0,85% нар≥к. ÷е пов'¤зано з тим, що на другому етап≥ приватизац≥¤ проводилас¤ лише на грошов≥й основ≥. ƒо жовтн¤ 2001 р. форму власност≥ зм≥нили 74465 об'Їкт≥в «а ц≥ роки не набуло достатнього правого ≥ орган≥зац≥йного оформленн¤ в≥тчизн¤не конкурентне середовище.
–≥вень монопол≥зац≥њ залишаЇтьс¤ високим на багатьох загальнодержавних ≥ рег≥ональних товарних ринках. —таном на 1998 р. до перел≥ку п≥дприЇмств, що займали монопольне становище на ринках, входило 410монопол≥й ў} . № загальнодержавних ринк≥в найб≥льш монопол≥зовано ринки машинобуд≥вноњ продукц≥њ, зокрема с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, а також х≥м≥чноњ, нафтох≥м≥чноњ та металург≥йноњ продукц≥њ. Ѕ≥льше 198 п≥дприЇмств машинобудуванн¤ займали монопольне стор. 34 з 46 становище у промисловост≥ та половин≥ п≥дприЇмств х≥м≥чноњ ≥ нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ в≥дпов≥дно по 89 та 136 видах продукц≥њ. —уперечливий характер реформуванн¤ економ≥ки позначивс¤ на пов≥льному зростанн≥ чисельност≥ працюючих у приватному сектор≥. њх питома вага коливаЇтьс¤ в межах 1 %. ƒедал≥ актуальн≥шими в ”крањн≥ стають питанн¤ захисту права власност≥ ≥ важливим кроком на шл¤ху њх забезпеченн¤ Ї прийн¤тт¤ ÷ив≥льного кодексу <^ .—кладним ¤вищем сучасного економ≥чного житт¤ ”крањни Ї. т≥ньова економ≥ка п≥ насл≥дки функц≥онуванн¤ ¤коњ мають суперечливий багатоплановий характер <5& . стор. 35 з 46 јграрно-промисловий комплекс Ї одним з найб≥льших ≥ найважлив≥ших сектор≥в в≥тчизн¤ноњ економ≥ки. …ого частка у ¬¬ѕ становила на к≥нець 90-х рок≥в 29,8%. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ проживаЇ 16264,1 тис. чолов≥к, або 32,4% населенн¤ ”крањни. ѕитанн¤ аграрноњ реформи зайн¤ло пом≥тне м≥сце у пол≥тичн≥й д≥¤льност≥ ур¤дових к≥л лише у 1994-1995 рр. ƒо цього передача земель у колективну власн≥сть стримувалас¤. ≤снуюче законодавство передбачало право на присадибн≥ д≥л¤нки, фермерськ≥ над≥ли, на земельн≥ частки, ¤к≥ можуть одержати громад¤ни при виход≥ з колгосп≥в. ¬ерховна –ада у с≥чн≥ 1992 р. схвалила закон "ѕро форми власност≥ на землю ", де передбачалос¤ кр≥м державноњ, ще й орендна та ≥ндив≥дуальна форми власност≥ <^0 . јграрна реформа зд≥йснювалас¤ у два етапи. ‘актично завершивс¤ етап демонопол≥зац≥њ державноњ власност≥ на землю ≥ передач≥ њњ у колективну власн≥сть с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам ¤к суб'Їктам господарюванн¤. Ќайб≥льш складно та ≥з стор. 37 з 46 звол≥канн¤м проходив другий етап - розпод≥л земельних уг≥дь м≥ж окремими членами  —ѕ у форм≥ майнових ≥ земельних пањв @) . ÷е Ї. найважлив≥ший етап, адже в≥н пол¤гаЇ у реформуванн¤  —ѕ у нов≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми господарюванн¤ на засадах приватноњ власност≥ та створенн¤ спри¤тливого економ≥чного середовища дл¤ њх ефективного функц≥онуванн¤ .
 риза аграрного сектору рок≥в незалежност≥ була пов'¤зана з в≥дсутн≥стю стаб≥льност≥ ≥ посл≥довност≥ у реформуванн≥, сильним впливом пол≥тичних чинник≥в, що ускладнювали перетворенн¤ у ц≥й галуз≥. ƒо 1998 р. в ”крањн≥ споживчий ринок на 60% був представлений ≥мпортними товарами, 93% колективних стор. 38 з 46 с≥льськогосподарських п≥дприЇмств були збитковими. ” 1998 р. незначного приросту аграр≥¤м вдалос¤ дос¤гти т≥льки у виробництв≥ продукт≥в першоњ необх≥дност≥: картопл≥, овоч≥в, молока, ¤Їць тощо, на ¤к≥ ≥снуЇ ст≥йк≥й попит, а тому њм надають перевагу невелик≥ колективн≥ ≥ приватн≥ господарства. ” розрахунках дом≥нував бартер -до 70% ус≥х операц≥й. ѕост≥йно зростаюч≥ борги фактично заблокували зерновий ринок. ¬аловий зб≥р зерна до 1998 р. був майже вдв≥ч≥ меншим, н≥ж за попередн≥ роки - до 26 млн тонн. ¬раховуючи, що потреби держави у зернових становл¤ть 32 млн тонн, то ”крањна п≥д≥йшла до меж≥, коли потр≥бно закупати зерно за кордоном. ¬алова продукц≥¤ с≥льського господарства у 1996-1999 рр. за обс¤гом дор≥внювала середньор≥чн≥й валов≥й продукц≥њ 1958-1961 рр. ” 2000 р. ситуац≥¤ в аграрному сектор≥ почала зм≥нюватис¤ на краще - другий р≥к п≥др¤д галузь дала 10% зб≥льшенн¤ продукц≥њ (9,8% - у 2000 р. ≥ 9,9% - у 2001 р.), але нав≥ть ≥ це нижче за р≥вень 1990 р. у 2,3 рази. « числа п≥дприЇмств переробних галузей ј≤∆ завершено стор. 39 з 46 приватизац≥ю п≥дприЇмств м ¤сноњ, молочноњ, ол≥йно-жировоњ та кондитерськоњ галузей. —еред приватизованих Ї 180 цукрових завод≥в або 93% в≥д њх загальноњ к≥лькост≥. Ќайб≥льш привабливими п≥дприЇмствами, приватизац≥¤ ¤ких ще триваЇ, Ї п≥дприЇмства системи хл≥бопродукт≥в. ѕрийн¤тт¤ «емельного кодексу у 2002 р. було важлив≥ш≥ кроком дл¤ зм≥цненн¤ курсу реформ в агарн≥й сфер≥ стор. 40 з 46