home
≈тнопол≥тика сучасноњ украњни
«добутт¤ незалежност≥ ”крањною п≥дтримала переконлива б≥льш≥сть њњ населенн¤ незалежно в≥д етн≥чного походженн¤. ÷е волеви¤вленн¤ зберегло ”крањну в≥д потр¤с≥нь у найт¤жч≥ моменти перех≥дного часу, спито стрижнем внутр≥шньоњ пол≥тики, надало украњнськ≥й влад≥ лег≥тил≥ност≥ ≥ р≥шучост≥ у в≥дстоюванн≥ ≥нтерес≥в держави . ѕрава етн≥чних сп≥льнот були здекларован≥ у перших правових документах незалежноњ ”крањни: ƒекларац≥¤ прав нац≥ональностей ”крањни ф , «аконами ”крањни "ѕро громад¤нство ”крањни ", "ѕро нац≥ональн≥ меншини в ”крањн≥" ^ , "ѕро об'Їднанн¤ громад¤н", "ѕро осв≥ту", "ѕро мови в ”крањн≥" тощо. «а переписом 1989 р. у республ≥ц≥ мешкають представники 128 нац≥ональностей. ѕри цьому украњнц≥ становл¤ть 72,6% населенн¤ (37,4 млн), рос≥¤ни - 22% (11,3 млн), Їврењв нал≥чувалос¤ до 486,3 тис, 440 тис. б≥лорус≥в, 324,5 тис. молдаван, 219,2 тис. пол¤к≥в та ≥н. ’арактерною особлив≥стю к≥нц¤ XX - початку XXI ст. Ї ≥снуванн¤ двох суперечливих тенденц≥й у формуванн≥ стор. 21 з 46 остаточноњ модел≥ украњнськоњ нац≥њ: пол≥тизац≥¤ украњнського етносу ѕ) , його ч≥тко окресленого прагненн¤ до державотворенн¤. ј з ≥ншого боку - це на¤вн≥сть важливих ознак формуванн¤ нац≥њ, ¤ка б ірунтувалас¤ на принцип≥ громад¤нськоњ приналежноспй . “обто, йде процес оформленн¤ не етн≥чноњ нац≥њ (що об'ЇднуЇ людей за етн≥чною ознакою), а пол≥тичноњ, що об'ЇднуЇ вс≥х громад¤н держави.
«а роки —–—– вдалос¤ адм≥н≥стративно об'Їднати майже вс≥ украњнськ≥ етн≥чн≥ земл≥, що маЇ велике значенн¤ дл¤ консол≥дац≥њ украњнського етносу. ѕроте ц¤ ж обставина також впливаЇ на те, що у цих земл¤х (у «акарпатт≥, ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥,  риму, «ах≥дн≥й ”крањн≥) ¤скраво виражена м≥сцева специф≥ка ≥ рег≥ональна с амо≥д Ї нтич н≥сть. ѕроголосивши свою державн≥сть, украњнський народ здобув можлив≥сть л≥кв≥дувати недол≥ки у своЇму розвитку, обумовлен≥ довготривалим статусом бездержавност≥. ќдн≥Їю з важливих проблем Ї впровадженн¤ украњнськоњ мови стор. 22 з 46 в ус≥ сфери сусп≥льного житт¤. ћаючи велику державну частку пол≥граф≥чних п≥дприЇмств, книжкових фабрик, друкарень, держава могла використати реальн≥ важел≥ впливу на книговидавничу справу. —аме на п≥дприЇмствах державного п≥дпор¤дкуванн¤ частка украњномовних видань с¤гала 60%. ѕроте украњномовних пер≥одичних видань у середин≥ 90-х рок≥в стало менше. ” 1997 р. з 214 загальнонац≥ональних газет украњнською мовою виходило лише 78, або 32%. Ќа 1999 р. частка украњномовних пер≥одичних видань зб≥льшилас¤ до 43,6%. —уттЇвоњ кризи в ц≥ роки зазнало книгодрукуванн¤: його обс¤г скоротивс¤ майже вчетверо. ќсобливост≥ украњно-рос≥йських в≥дносин в ”крањн≥ по¤снюютьс¤ слабк≥стю ≥ невиразн≥стю нац≥ональноњ ≥дентичност≥, етнокультурною невизначен≥стю значноњ частини громад¤н украњнського ≥ рос≥йського походженн¤, на¤вн≥стю етнокультурних груп з г≥бридною самосв≥дом≥стю. ўодо мовного критер≥ю, то за даними на 1997 р. нал≥чувалос¤ приблизно 21 млн украњномовних украњнц≥в ≥ 17 млн рос≥йськомовних украњнц≥в. ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни зм≥ни в систем≥ м≥жетн≥чних в≥дносин торкнулис¤ також представник≥в ≥нших меншин, ¤к≥ до того вважали себе в першу чергу громад¤нами —–—–, а вже пот≥м мешканц¤ми ”крањни. ѕ≥сл¤ рос≥¤н найб≥льшою нац≥ональною сп≥льнотою були Їврењ, к≥льк≥сть ¤ких за переписом 1989 р. с¤гала 485 тис. ≥ 99,16% з них були м≥ськими жител¤ми. Ѕ≥льш ¤к за дес¤ть рок≥в з ”крањни стор. 24 з 46 ем≥грувало близько 250 тис. ос≥б Їврейськоњ нац≥ональност≥. «а останн≥ роки ем≥грац≥¤ Їврейського населенн¤ дещо зменшилас¤.
“енденц≥ю до зменшенн¤ прот¤гом останн≥х тридц¤ти рок≥в збер≥гаЇ ≥ польська меншина. якщо у 1979 р. в ”крањн≥ њњ к≥льк≥сть с¤гала 258,8 тис, то на 1989 р. - 219,1 тис, що пов'¤зують здеб≥льшого з асим≥л¤ц≥Їю. ќсобливу категор≥ю становл¤ть депортован≥ з територ≥њ ”крањни народи, в першу чергу повн≥стю виселен≥ татари ≥ н≥мц≥, ≥ частково -представники болгар, грек≥в, в≥рмен. —ьогодн≥ в≥дбуваЇтьс¤ ун≥кальний процес, коли кримськотатарський народ, отримавши пол≥тичну реаб≥л≥тац≥ю, повертаЇттс¤ на свою землю Ќа 1999 р. у  риму було в≥дкрито с≥м шк≥л з кримськотатарською мовою навчанн¤, в≥с≥м двомовних та 53 класи з кримськотатарською мовою. ƒо 2005 р. передбачено в≥дкрити ще 34 кримськотатарськ≥ школи. ѕри ƒержтелерад≥окомпан≥њ " рим" створено нац≥ональн≥ редакц≥њ кримських татар, болгар, в≥рмен, грек≥в ≥ н≥мц≥в. стор. 25 з 46 ƒл¤ мусульманськоњ громади п≥вострову т≥льки в≥д 1995 р. було передано у власн≥сть або користуванн¤ 54 мечет≥ ≥ збудовано 15 нових. ѕроте ситуац≥¤ з облаштуванн¤м ран≥ше депортованих народ≥в залишаЇтьс¤ досить складною, поки що половина з них не мають власного житла. «ростанн¤ етн≥чноњ самосв≥домост≥, намаганн¤ зберегти свою культуру ≥ мову привели до створенн¤ нац≥онально-культурних товариств ≥ об'Їднань. Ќа початок 2000 р. було зареЇстровано 450 нац≥онально-культурних товариств, з них 25 мали всеукрањнський статус. ¬ ”крањн≥ д≥Ї 2,5 тис. шк≥л з рос≥йською мовою навчанн¤, 108 з румунською, 65 з угорською, 18 з молдавською, 5 з Їврейською ≥ « з польською.  р≥м того, у 2339 школах викладанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ двома ≥ б≥льше мовами. 8,5 тис. д≥тей в ”крањн≥ навчаютьс¤ у нед≥льних школах. “аким чином, на злам≥ тис¤чол≥ть в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дний етн≥чний ренесанс ¤к украњнського народу, так ≥ р≥зних етн≥чних сп≥льнот, що складають багатобарвну стор. 26 з 46 нац≥ональну пал≥тру сучасноњ ”крањни. ѕоки що на њњ теренах не спостер≥гаЇтьс¤ гострого протисто¤нн¤, дом≥нуЇ розв'¤занн¤ проблем мовно-культурного характеру. ќрган≥зац≥њ ≥ рухи з в≥двертими сепаратистськими програмами перших рок≥в незалежност≥, типу "ƒемократичного союзу Ќоворос≥њ ≥ Ѕессараб≥њ", малочисельний рух за в≥дродженн¤ ƒонецько- ривор≥зькоњ республ≥ки та ≥н., не знайшли п≥дтримки серед громадськост≥. Ќайб≥льш пол≥тизованим на сьогодн≥ Ї рух кримських татар, а також пол≥тичне русинство 0 на «акарпатт≥. як ≥ кожна держава з р≥зноман≥тним етн≥чним складом, ”крањна навр¤д чи уникне гострих проблем у м≥жнац≥ональних в≥дносинах, але економ≥чний добробут заради вс≥х громад¤н, п≥днесенн¤ авторитету держави на м≥жнародн≥й арен≥, розв'¤занн¤ гострих проблем шл¤хом домовленостей ≥ переговор≥в спри¤Ї стаб≥льност≥, миру ≥ злагод≥. стор. 27 з 46