home
Перебудова та початок суверенізації України.Розпад СРСР
Наприкінці 80-х років почався новий етап національно-державного відродження України, яке стало реальністю під впливом суцільної кризи тоталітаризму. Спробою її подолання став перебудовчий курс М.Горбачова, який привів до повалення комуністичних режимів у країнах Східної Європи і розпаду СРСР, проголошення незалежності України. Гасла "перебудова" Щ) , "демократизація" Щі і "гласність" Щ} , незважаючи на їхню обмеженість, сприяли відродженню суспільно-політичної думки, формуванню громадських організацій, становленню вільної преси, конституційній легалізації політичного плюралізму ?Ц . Від 1987 р. цей трансформаційний курс набув більш чіткого окреслення: нове політичне мислення, радикальна економічна реформа, демократизація суспільства. Процес суверенізації України став можливий завдяки політичній реформі доби М.Горбачова, зміст якої полягав у демократизації суспільства. Домінуючий вплив засобів стор. 27 з 32 інформації, послаблення цензури, критика теорії і практики соціалізму, дискусії навколо проблем національно-культурного розвитку прискорили політизацію суспільства, оформлення громадсько-політичних рухів і політичних партій Щі ^ . Зовнішнім каталізатором демократичного поступу були демократичні революції у Східній Європі. Для України була характерна досить повільна політизація суспільства. Важливим етапом на шляху до формування нової державності були вибори народних депутатів СРСР (26 березня 1989 р.), до Верховної Ради УРСР і місцевих рад (4 березня 1990 р.). У вересні 1989 р. відбулася зміна керівництва КПУ: Першим секретарем обрано В.А.Івашка. Напередодні виборів до Верховної Ради України для проведення виборчої компанії був створений Демократичний блок, до складу якого увійшли 43 громадські організації (осередки "Народного Руху", "Меморіал", "Українська гельсінська спілка", "зелені" тощо). стор. 28 з 32 Виборчий маніфест проголосив таю гасла, як досягнення реального політичного і економічного суверенітету України, створення багато партійної системи, забезпечення рівноправності всіх форм власності, свободи віросповідання. Внаслідок цього Демократичний блок виграв 111 мандатів, 80% депутатів були комуністами. Важливим здобутком цих виборів було те, що важливі питання державного життя почали вирішуватися на засіданнях Верховної Ради, а не в ЦК КПУ. Головою Верховної Ради комуністична більшість обрала В.Івашка, який у липні залишив цю високу посаду через обрання заступником Генерального секретаря ЦК КПРС. Його наступником став Л.Кравчук. Процеси дезінтеграції в СРСР все більше поглиблювалися - 16 липня 1990 р. Верховною Радою прийняиа "Декларація про державний суверенітет України" ф . Документ мав радикальний характер, тому проблема досягнення державного суверенітету стала стрижнем усієї подальшої роботи парламенту. стор. 29 з 32 Прискорення і послідовності руху в цьому напрямі вимагали студенти, які 2 жовтня 1990 р. розпочали голодування на площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності), на підтримку якого 13-15 жовтня розпочав ся загальнореспубліканський студентський страйк. Запитання Однією із спроб втримати розпад СРСР був всесоюзний референдум Щі 17 березня 1991 р. На запитання всесоюзного референдуму:"Чи бажаєте ви за необхідне збереження СРСР як оновленої федерації суверенних республік" позитивно відповіло 70,5% учасників, а на республіканського - 80,2%. У 1988-1989 рр. в Україні відбуваються перші мітинги і страйки. У липні 1990 р. політичний страйк охопив 147 шахт України. Шахтарі вимагали політичних змін: відмінити статтю Конституції про керівну роль КПРС, заборонити суміщення партійних і державних посад, прийняти закон про громадські організації. Протягом 1988-1990 рр. на політичній арені ініціативу демократичного поступу Україні переймають національно-просвітницькі організації. Серед них найбільшу популярність і вплив на подальший розвиток подій відіграв Народний Рух України за перебудову. На його установчому з'їзді у вересні 1989 р. був чітко задекларований шлях виходу з політичної кризи: "Запобігти національній катастрофі неможливо без зміни політичної системи, усунення монополії комуністичної партії і утвердження політичного і економічного плюралізму". Діяльність Руху стимулювала створення багато партійної системи, заповнення політичного спектру партіями, головним чином опозиційними до КПУ. На початок 1991 р. до їх лав входило близько ЗО тис. Провідні позиції продовжувала займати КПУ, чисельністю 2 млн 964 тис. осіб, яка ще зберігала контроль над політичною, економічною і духовною сферами. Кардинальна зміна ситуації в Москві прискорила проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 був прийнятий Акт про проголошення незалежності України яі яо Спеціальною постановою проведення республіканського референдуму з цього питання було призначено на 1 грудня 1991р. Так розпочався новий етап в історії України. Референдум 1 грудня 1991 р. підтвердив бажання громадян жити у вільній і незалежній, демократичній Україні. За це віддало свої голоси населення всіх областей, не поділяючись на схід і захід, північ і південь - 90,32% виборців підтвердили Акт про проголошення незалежності України (Першим Президентом обрано Л.Кравчука. Через тиждень після утвердження незалежної України Президентом РСФСР Б.Єльциним, Президентом України Л.Кравчуком і Головою Верховної Ради Білорусії С.Шушкевичем 8 грудня 1991 р. була підписана угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) $ф *. 21 грудня в Алма-Аті до СНД приєднались ще вісім союзних республік, окрім Литви, Латвії та Естонії. Союз Радянських Соціалістичних Республік розпався.стор. 32 з 32