home
—оц≥ально-економ≥чна пол≥тика ≥ практика 2-њ половини 50-х Ц 80-х рок≥в
” повоЇнн≥й ≥стор≥њ розвитку народного господарства 50-т≥ роки займають особливе м≥сце. ¬ умовах розгортанн¤ у св≥т≥ науково-техн≥чноњ революц≥њ 0 об'Їктивно створювалис¤ можливост≥ дл¤ використанн¤ принципово нових джерел економ≥чного розвитку. ѕромислов≥сть. ƒл¤ –ад¤нського —оюзу необх≥дно було своЇчасно в≥дреагувати на потреби часу, зд≥йснити курс на соц≥альну переор≥Їнтац≥ю економ≥ки, зб≥льшити кап≥таловкладенн¤ в галуз≥ групи "Ѕ" ≥ с≥льське господарство. –озвитку х≥м≥чноњ промисловост≥, атомноњ енергетики, освоЇнню космосу, електрон≥ц≥ ≥ к≥бернетиц≥ був наданий пр≥оритет, але б≥льш швидко ≥ динам≥чно розвивалис¤ галуз≥, пов'¤зан≥ з в≥йськово-промисловим комплексом. —аме у 50-х - до стор. 16 з 32 середини 60-х рок≥в у —–—– був створений другий у св≥т≥ за могутн≥стю промисловий потенц≥ал.  рањна мала пр≥оритет у космос≥, виробництв≥ стал≥, видобутку нафти. ” 1950-1958 рр. нац≥ональний доход щор≥чно зб≥льшувавс¤ на 7,2%. —итуац≥¤ почала зм≥нюватис¤ у 1958-1964 рр., коли нац≥ональний прибуток зменшивс¤ до 5,3%. ƒл¤ вдосконаленн¤ управл≥нн¤ промислов≥стю у 1957 р. була зд≥йснена економ≥чна реформа, мета ¤коњ пол¤гала в децентрал≥зац≥њ управл≥нн¤ промислов≥стю, передач≥ б≥льшоњ повноти влади на рег≥ональний р≥вень. ¬ ”крањн≥ було створено 11 раднаргосп≥в. «а в≥дсутност≥ економ≥чних метод≥в управл≥нн¤ вони не змогли розв'¤зати протир≥чч¤ розвитку рад¤нськоњ економ≥ки, тому њх було л≥кв≥довано в 1965 р. ѕромисловий розвиток ”крањнськоњ –—– цих рок≥в мав динам≥чний характер. ” 1958 р. продукц≥¤ промисловост≥ пор≥вн¤но з 1950 р. зросла у 2,6 рази, безпрецедентним був об'Їм кап≥таловкладень - б≥льший, н≥ж за вс≥ роки стор. 17 з 32 –ад¤нськоњ влади. –озпочали д≥¤льн≥сть 1060 нових п≥дприЇмств. ”крањна залишалис¤ одним з найпотужн≥ших промислово-сировинних центр≥в. Ќов≥ центри з видобутку нафти й газу з'¤вилис¤ в ѕолтавськ≥й ≥ ’арк≥вськ≥й област¤х. ¬идобуток нафти зр≥с в≥д 293 тис. т у 1950 р. до 1,2 млн т у 1958 р., д≥¤ло 18 газових родовищ. ” середин≥ 60-х рок≥в швидкими темпами розвивалос¤ автомоб≥лебудуванн¤. ¬ 1959-1965 рр. подвоњлас¤ прот¤жн≥сть ав≥ал≥н≥й ”крањни, ¤к≥ обслуговували нов≥ турбогвинтов≥ л≥такијЌ-24≥“у-124. Ќаступники ћ.’рущова, у першу чергу ќ. осиг≥н, зважилис¤ на зд≥йсненн¤ черговоњ економ≥чноњ реформи (1965 р.), метою ¤коњ було розширенн¤ госпрозрахункових в≥дносин ў) ≥ створенн¤ системи зац≥кавленост≥ виробничих колектив≥в у к≥нцевих результатах прац≥. ¬ управл≥нн≥ виробництвом в≥дновили галузевий принцип. –еформа стор. 18 з 32 нац≥лювала на випуск конкурентноспроможноњ продукц≥њ, в≥д реал≥зац≥њ виробленого залежала к≥нцева оц≥нка прац≥ колективу. ¬ ”–—– на 1970 р. близько 80% п≥дприЇмств були переведен≥ на госпрозрахунок. јле рад¤нська модель економ≥ки продовжувала базуватис¤ на екстенсивних засадах, залишалас¤ несприйн¤тливою до нових розробок у науц≥ ≥ техн≥ц≥, нове буд≥вництво поглинало б≥льшу частку кап≥таловкладень. ѕотужна промислов≥сть ”крањни з кожним роком вимагала все б≥льше електроенерг≥њ. ¬сього в ”крањн≥ було збудовано 13 атомних енергоблок≥в ≥ створенн¤ ще 10 завершувалос¤. ќстанн≥ роки ≥снуванн¤ —–—– ≥ рад¤нськоњ системи позначилис¤ катастрофою св≥тового масштабу 26 кв≥тн¤ 1986р. внасл≥док безв≥дпов≥дального ставленн¤ до техн≥ки безпеки роботи станц≥њ, пр¤мого порушенн¤ правил експлуатац≥њ ставс¤ вибух четвертого реактору „орнобильськоњ ј≈— стор. 19 з 32 ¬ часи перебудови крањна вже входила у глибоку системну кризу. Ќапередодн≥ проголошенн¤ незалежност≥ створенн¤ Їдиного народногосподарського колгплексу ў лише поглибило ц≥ проблеми ”крањна мала обт¤жливу структуру виробництва, зор≥Їнтованого на виробництво засоб≥в виробництва . њхн¤ питома вага у загальному обс¤з≥ промисловоњ продукц≥њ становила близько 72%, а 27,9 % припадало на товари народного споживанн¤. –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—– ще у 1988 р. у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ мала всього 6-7% промислового потенц≥алу. —≥льське господарство. ” 1953 р., вперше за багато рок≥в рад¤нськоњ влади, сел¤нам п≥шли назустр≥ч: п≥двищили закуп≥вельн≥ ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ продукти, зменшили податки, повн≥стю зн¤ли борги за минул≥ роки, визначили новий пор¤док оплати прац≥ колгоспникам. ¬≥д 1957 р. в≥дм≥нили обов'¤зков≥ поставки с≥льгоспродукт≥в держав≥ з кожного стор. 20 з 32 сел¤нського двору. ÷≥ заходи спри¤ли зростанню матер≥ального добробуту сел¤н, п≥двищили њх зац≥кавлен≥сть у результатах своЇњ прац≥.  ап≥таловкладенн¤ в с≥льське господарство "”–—– у 1951-1958 рр. були в 4 рази б≥льш≥, н≥ж у попередн≥й п'¤тир≥чц≥ ≥ становили 17,7 млрд крб. «а 1952-1958 рр. державн≥ загот≥вельно-закуп≥вельн≥ ц≥ни зросли майже втроЇ, у тому числ≥ на зернов≥ культури Ч майже всемеро, продукти тваринництва у 5,5 рази. “емпи с≥льськогосподарського виробництва в 1954-1959 рр. становили за р≥к у середньому понад 7%. ¬изначаючи подальший шл¤х розвитку аграрного сектору в середин≥ 50-х рок≥в, пр≥оритет був наданий освоЇнню ц≥линних ≥ перелогових земель. 1956 р. у господарствах  азахстану, «ах≥дного —иб≥ру працювало понад 75 тис. молодих фах≥вц≥в, њхньою працею створено 54 радгоспи. ƒолаючи величезн≥ труднощ≥, нова зернова база дл¤ крањни була створена. стор. 21 з 32 Ѕез належного економ≥чного обірунтуванн¤ у 1956 р. почала зд≥йснюватис¤ програма по розширенню пос≥в≥в кукурудзи. ¬≥д 1958 р. до 1963 р. в ”крањн≥ пос≥вн≥ площ≥, зайн¤т≥ ц≥Їю культурою, зросли удв≥ч≥ (з 2075,1 тис. га до 4528,5 тис. га), проте валовий зб≥р зерна зб≥льшивс¤ лише з 52308 тис. ц до 68155 тис. ц, фактично не зб≥льшувалас¤ врожайн≥сть ц≥Їњ культури. ¬≥д 1958 р. розпочавс¤ спад у с≥льськогосподарському виробництв≥ республ≥ки. якщо в 1950-1958 рр. обс¤г валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства зр≥с на 65%, то в 1968-1964 рр. -лише на 3%. ¬≥д другоњ половини 60-80-т≥ роки ”крањна збер≥гала пров≥дну роль виробника с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ¬ агропромисловий колтлекс ў) спр¤мовували велик≥ кап≥таловкладенн¤, прот¤гом трьох останн≥х п'¤тир≥чок вони становили 27-28 % в≥д загального обс¤гу. стор. 22 з 32 ” 1965-1985 рр. в аграрному сектор≥ економ≥ки ”крањни основн≥ виробнич≥ фонди зросли б≥льш ¤к усемеро, в 10,5 раз≥в зб≥льшилис¤ поставки м≥неральних добрив. ќднак прирости врожањв не в≥дпов≥дали коштам, ¤к≥ вкладалис¤. Ќаприклад, валовий зб≥р продукц≥њ рослинництва зб≥льшивс¤ за цей час лише в 1,6 раз≥в. ” розвитку народного господарства ”крањни продовжували дом≥нувати екстенсивн≥ методи. —оц≥альна пол≥тика. —еред багатьох проблем 50-80-х рок≥в найб≥льш складною була житлова. ∆итлова програма хрущовськоњ доби повинна була вивести крањну з соц≥альноњ кризи. ƒл¤ цього застосували типов≥ проекти, зал≥зобетон ≥ блоков≥ конструкц≥њ. «авд¤ки п≥льговому кредитуванню дл¤ ≥ндив≥дуальноњ забудови вдалос¤ прискорити спорудженн¤ житла. ¬насл≥док цього у 1956-1965 рр. в ”крањн≥ майже 18 млн населенн¤ отримали чи побудували соб≥ житло. Ќа к≥нець 70-х рок≥в до 80% с≥мей у м≥стах мали окрем≥ квартири. стор. 23 з 32 —оц≥альна пол≥тика доби ’рущова характеризувалас¤ багатопланов≥стю, торкалас¤ найб≥льш важливих стор≥н житт¤ громад¤н ≥ тому викликала великий схвальний резонанс серед населенн¤. ¬ 50-х роках кер≥вництво намагалос¤ позбавитис¤ найб≥льш од≥озних рис стал≥нського сусп≥льства: роб≥тники отримали право зм≥нювати м≥сце роботи, була зб≥льшена тривал≥сть в≥дпусток за ваг≥тностю (в≥д 77 до 112 календарних дн≥в); у 1956 р. майже удв≥ч≥ зб≥льшили розм≥р пенс≥й ≥ зменшили пенс≥йний в≥к (дл¤ чолов≥к≥в - 60 рок≥в, дл¤ ж≥нок - 55). ” липн≥ 1964 р. вперше право на пенс≥ю отримали колгоспники (чолов≥ки у 65 рок≥в, ж≥нки у 60, ≥ то при на¤вност≥ в≥дпов≥дного робочого стажу - 25 ≥ 20 рок≥в в≥дпов≥дно). « 1956 р. почавс¤ поступовий перех≥д на семигодинний робочий день, а з вересн¤ 1959 р. труд¤щ≥ ”крањни мали п'¤тиденний робочий тиждень.  ожноњ с≥м'њ стосувавс¤ ≥ такий зах≥д, ¤к в≥дм≥на плати за навчанн¤ в середн≥й школ≥ (у старших класах) вузах. ”продовж 1965-1985 рр. р≥вень зростанн¤ нац≥онального доходу дозволив зб≥льшити середньом≥с¤чну зарплату роб≥тник≥в ≥ службовц≥в майже вдв≥ч≥. ѕроте негативн≥ насл≥дки дл¤ розвитку промисловост≥ мало таке ¤вище, ¤к фактичне зр≥вн¤нн¤ оплати роб≥тник≥в ≥ ≥нженерно-техн≥чного складу на початок 80-х рок≥в. јле в 7в-8в-х роках зростанн¤ добробугг≥у населенн¤ упов≥льнилос¤ ѕроголошений курс на пост≥йне зростанн¤ р≥вн¤ народного добробуту не зб≥гавс¤ з тенденц≥Їю пад≥нн¤ темп≥в росту реальних доход≥в на душу населенн¤: ¤кщо у 1966-1970 рр. в≥н становив 33%, то в 1971-1975 рр. - 24%, у дес¤т≥й п'¤тир≥чц≥ - 18% ≥ 9% - в одинадц¤т≥й. «начним здобутком другоњ половини XX ст. в ”крањн≥ був розвиток осв≥ти. ѕост≥йно зростала мережа середн≥х навчальних заклад≥в, т≥льки за 1961-1977 рр. у республ≥ц≥ було введено в д≥ю 10,8 тис. шк≥л. ƒосить усп≥шно зд≥йснювавс¤ «акон про стор. 25 з 32 обов'¤зкову середню осв≥ту. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть вуз≥в ≥ студент≥в. якщо в друг≥й половин≥ 50-х рок≥в за р≥к вузи республ≥ки випускали 49,3 ?пис. спец≥ал≥ст≥в, то в 70-х . Ќа к≥нець 80-х рок≥в 28 млн населенн¤ мали ви≥иу, середню (повну ≥ неповну) осв≥гг≥у —оц≥альний захист населенн¤ великою м≥рою залежав в≥д можливостей держави. ћ≥л≥таризац≥¤ економ≥ки, гонка озброЇнь, витрати на допомогу крањнам соц≥ал≥стичного табору не дали можливост≥ суттЇво п≥дн¤ти р≥вень житт¤ вс≥х громад¤н. стор. 26 з 32