home
Криза держави.Татаро-монгольська навала
Тенденції децентралізації Київської Русі мали негативні наслідки у сфері зовнішньої політики і в першу чергу це стосується появи монгол о-татар на кордонах Русі У 1223 р. на річці Калці відбувається перша битва монголо-татарських військ з руськими дружинами Об'єднані русько-половецькі сили зазнали страшної поразки: загинуло 6 князів та 9/10 руських воїнів. Давньоруський билинний епос саме з Калкою пов'язує загибель трьох руських богатирів Іллі Муромця, Альоші Поповича та Добрині Нікитича. Нова хвиля монгольського нашестя розпочинається 1237 р., коли на прикордонних рубежах Русі з'явилося багатотисячне військо онука Чингісхана - Батия. Серією рішучих ударів, схожих на помахи татарської шаблі, завойовники перетворили на попелище Рязань, Володимир, Ярославль, Переяслав, Чернігів та інші листа і підійшли до Києва ф . Падіння 1240 р. центру Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем стор. 14 з 20 і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку.За підрахунками археологів, із 74 руських міст ХП -ХШ ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста, а до монгольського рівня кам'яного будівництва було досягнуто лише через 100 років після навали Батия.