home
¬≥дбудова народного господарства
–уйн≥вн≥ насл≥дки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни обумовили специф≥чний характер п≥сл¤воЇнного соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни. Ќа пор¤дку денному сто¤ло багатопланове завданн¤: в≥дбудувати народне господарство, створити нов≥ галуз≥ промисловост≥, впровадити у виробництво нов≥тн≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, розпочати створенн¤ потужноњ промисловоњ бази в зах≥дних област¤х. –озв'¤зувати ц≥ проблеми сусп≥льство
було змушене в ул≥овах великих демограф≥чних ў} втрат ≥ деформац≥њ трудового потенц≥алу населенн¤ . «а неповними даними ”крањна пор≥вн¤но з довоЇнною к≥льк≥стю втратила в≥д 5 до 15 млн своњх громад¤н. атастроф≥чн≥ насл≥дки в≥йни призвели до депопул¤ц≥њ м≥ст, на к≥нець в≥йни населенн¤ ¤ких скоротилос¤ на 44,9% (з 13,7 млн до 7,7 млн). —короченн¤ чисельност≥ с≥льського населенн¤ дос¤гло 27,2% (з 27,2 до 19,8 млн). ” повоЇнн≥ роки ≥стотн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в стор. 9 з 36 структур≥ трудового потенц≥алу ”крањни, особливо на сел≥. Ќа 1 с≥чн¤ 1948 р. ж≥нки становили 67,2% (4086,9 тис.) всього працездатного населенн¤ колгосп≥в. ѕодолати глибок≥ деформац≥њ у структур≥ населенн¤, поповнити демограф≥чн≥ втрати воЇнного ≥ п≥сл¤воЇнного часу, дос¤гти довоЇнного р≥вн¤ чисельност≥ населенн¤ ”крањна змогла лише у 1960 р., тобто майже через 19 рок≥в. ¬ роки в≥йни ”крањна майже повн≥стю втратила св≥й могутн≥й господарський потенц≥ал: п≥д час в≥йни було знищено 16150 промислових п≥дприЇмств, 600 п≥дприЇмств евакуйован≥ на сх≥д ≥ лише близько 150 з них повернут≥ назад. ѕ≥сл¤ зв≥льненн¤ в≥д фашистськоњ окупац≥њ в ”крањн≥ залишилос¤ лише 19% довоЇнноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, а промислове виробництво становило 26% р≥вн¤ 1940 р. «агальна сума втрат, ¤ких зазнали населенн¤ ≥ господарство республ≥ки становило 1,2 млрд крб. «авданн¤ по в≥дбудов≥ народного господарства ”крањни були визначен≥ «аконом про п'¤тир≥чний план стор. 10 з 36 в≥дбудови ≥ розвитку народного господарства —–—– ≥ четвертим п'¤тир≥чним планом (1946-1950). Ќеобх≥дно було довести валовий показник промисловост≥ до р≥вн¤ 1940 р. ≥ перевершити його. ѕр≥оритетними напр¤мами залишалос¤ в≥дновленн¤ машинобудуванн¤, в≥д чого залежав техн≥чний прогрес у народному господарств≥: в першу чергу заводи вуг≥льного, металург≥йного ≥ енергетичного обладнанн¤, електромашинобудуванн¤, повне в≥дновленн¤ зал≥зниць, р≥чкового та морського транспорту. ќсобливу увагу прид≥лили в≥дновленню ≥ модерн≥зац≥њ паливноњ промисловост≥, передбачалос¤ ввести в д≥ю «ќ доменних печей. ” 1947 р. були в≥дбудован≥ «уЇвська, Ўтер≥вська ≥ урах≥вська електростанц≥њ - найб≥льш≥ в ”крањн≥; стали до ладу три турб≥ни ƒн≥провськоњ √≈—, до 1950 р. запрацювала б≥льш≥сть шахт ƒонбасу. ÷≥ною надлюдських зусиль ≥ жертовност≥ були в≥дбудован≥ "«апор≥жсталь" ≥ "јзов сталь", вийшов на стор. 11 з 36 довоЇнний р≥вень виробництва Ќовокр аматорський завод, в≥дновив випуск продукц≥њ ’арк≥вський тракторний завод. –еальн≥стю п≥сл¤воЇнного пер≥оду було започаткуванн¤ ав≥абудуванн¤ в ”крањн≥. ¬ 1948 р. сер≥йне виробництво л≥так≥в јЌ-2 розпочав ињвський ав≥ац≥йний завод. Ўвидкими темпами будувалис¤ ≥ вводилис¤ в д≥ю заводи з виробництва автомоб≥л≥в - Ћьв≥вський автоскладальний завод (з 1951 р. автобусний), ињвський мотоциклетний, ’арк≥вський п≥дшипниковий, ¬≥нницький ≥нструментальний. Ќа к≥нець п'¤тир≥чки машинобуд≥вних п≥дприЇмств працювало б≥льше, н≥ж до в≥йни. «агальний обс¤г
машинобудуванн¤ у пор≥вн¤нн≥ з 1940 р. зр≥с майже в 1,5 рази *Іф –озвиток промисловост≥ зах≥дних областей ”крањни визначавс¤ ¤к одне з головних завдань повоЇнного часу. « урахуванн¤м ≥снуванн¤ тут потужних газових ≥ нафтових родовищ (”герського, Ѕ≥льч Ї -¬олинського, –удк≥вського), була розпочата х≥м≥чна переробка газу, а в 1948 р. стор. 12 з 36 прокладений найб≥льший на той час в ™вроп≥ газопров≥д ƒашава- ињв. ” результат≥ освоЇнн¤ поклад≥в Ћьв≥в сько -¬ о л и н ського вуг≥л ь н ого б ас Ї й ну видобуток вуг≥лл¤ у 1950 р. дос¤г майже 600 тис. тон. Ќа початок 50-х рок≥в тут працювало 2500 великих ≥ середн≥х п≥дприЇмств Ќа к≥нець 1949 р. обс¤г валовоњ продукц≥њ промисловост≥ ”крањни перевищив р≥вень 1940 р. на 15%. ”крањна виробл¤ла 47,8 % всесоюзноњ продукц≥њ чавуну, 30,6% стал≥, 33,3 % прокату, 53,0% зал≥зноњ руди, 30,0% вуг≥лл¤, 38,4% металург≥йного устаткуванн¤ та ≥н. ≥льк≥сн≥ показники по виплавц≥ чавуну на душу населенн¤ в ”крањн≥ перевершували пров≥дн≥ крањни «аходу - ¬еликобритан≥ю, ‘ранц≥ю та «ах≥дну Ќ≥меччину. ≈коном≥чний розвиток цих рок≥в - ¤скравий приклад того, що в тотал≥тарних системах короткочасний економ≥чний ефект може бути значно вищим, н≥ж у демократичних. јле економ≥чний р≥ст тривав доти, доки була надлишкова сила (в так зван≥й таб≥рн≥й економ≥ц≥ √”Ћј√у @} працювало до 12 млн ос≥б, тобто стор. 13 з 36 четверта-п ¤та частина в≥д зайн¤тих у матер≥альному виробництв≥) й до тих п≥р, коли подальше поглибленн¤ р≥вн¤ експлуатац≥њ стало вже неможливим.
—татистичн≥ дан≥ того часу потребують уточненн¤ ≥ перев≥рки. јльтернативн≥ перерахунки, зроблен≥ сучасними досл≥дниками в –ос≥њ, св≥дчить про те, що у 1945-1950 рр. загалом по —–—– не було приросту нац≥онального прибутку ≥ в≥н був меншим за довоЇнний. ¬≥дставанн¤ —–—– в≥д —ѕ≤ј у виробництв≥ промисловоњ продукц≥њ на середину 50-х рок≥в с¤гало 56 рок≥в. ¬≥дновленн¤ економ≥ки народного господарства ”крањни, особливо галузей групи Ѕ, залежало в≥д розвитку с≥льського господарства. Ѕ —–—–, у тому числ≥ в ”крањн≥, кер≥вництво продовжило курс на розвиток колгоспно-радгоспноњ системи ¤к Їдиноњ форми господарюванн¤ на земл≥ ¬же на к≥нець 1945 р. працювало 27493 колгоспи, 784 радгоспи, 1277 ћ√—. стор. 14 з 36 Ќа сел≥ не
вистачало техн≥ки, досв≥дчених фах≥вц≥в, чолов≥к≥в. ѕроблема виробництва техн≥ки частково була вир≥шена з в≥дбудовою ’“«, харк≥вського заводу с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ "—ерп ≥ молот", запор≥зького комбайнового " омунар" та ≥н. ” 1950 р. довоЇнний р≥вень випуску трактор≥в був перевершений вдв≥ч≥, зернових комбайн≥в - у 1,2 рази. ¬иробництво зерна в ”крањн≥ у 1950 р. дос¤гло лише 60% в≥д р≥вн¤ 1940 р. «агалом приблизно половина з≥браного врожаю в колгоспах йшла ¤к обов'¤зков≥ поставки держави ≥ на оплату роботи ћ“— , третину залишали на внутр≥шн≥ потреби колгосп≥в, а те, що залишалос¤ - на розпод≥л за трудодн¤ми. Ќа початку 50-х рок≥в колгоспи здавали держав≥ майже 60% вироблено м'¤са, молока ≥ ¤Їць. якщо виробництво 1 центнера зерна обходилос¤ колгоспу в 50 крб, 1 центнера картопл≥ - 40 крб, то держава встановлювала закуп≥вельн≥ ц≥ни на р≥вн≥ 7 й 5 крб в≥дпов≥дно (за б≥льш≥стю продукц≥њ так≥ ц≥ни покривали в≥д 5 стор. 15 з 36 до 25% витрат колгосп≥в на виробництво). ‘актично ц¤ практика ¤вл¤ла собою податок натурою, розверстку, а не екв≥валентний обм≥н, ¤к передбачалос¤. якщо колгоспники не виконували прот¤гом року обов'¤зковий м≥н≥мум трудодн≥в, то вони вважалис¤ такими, що вибули з колгосп≥в ≥ втрачали присадибн≥ д≥л¤нки. р≥м цього, дл¤ роботи в промисловост≥ проводилис¤ "оргнабори" працездатного населенн¤ (приблизно 600 тис. ос≥б щороку). јпогеЇм кризи колгоспно-радгоспноњ системи, жорстоких метод≥в управл≥нн¤ галуззю став голод ќ” 1947 р. …ому передувала посуха 1946 р. ¬л≥тку 1946 р. температура в ”крањн≥ була найвищою за вс≥ 100 рок≥в спостережень за погодою, тому в 120 районах сх≥дних та п≥вденних областей ”крањни були втрачен≥ пос≥ви озимих ≥ ¤рих культур. ” результат≥ врожайн≥сть з одного гектара була втрич≥ меншою (у 1940 р. врожайн≥сть зернових становила 12,5 ц з одного гектара, то в 1946 р.-лише 4,5 ц). ’л≥бн≥ пайки дл¤ працюючих стор. 16 з 36 скоротилис¤ до 300-400 г на день, дл¤ д≥тей та непрацездатних - 200 г. ѕри цьому п≥д шаленим тиском московського кер≥вництва ”крањна майже повн≥стю виконала плани здач≥ хл≥ба держав≥ (431,5 млн пуд≥в хл≥ба зам≥сть 445,0 млн). олгоспам ≥ колгоспникам до виконанн¤ план≥в обов'¤зкових по ставок заборон¤ло с¤ торгувати хл≥бом на ринках, польов≥ роботи були орган≥зован≥ так, щоб сел¤ни працювали прот¤гом всього св≥тового дн¤, не маючи часу нав≥ть на роботу на своњх присадибних д≥л¤нках. ƒл¤ прискореного виконанн¤ плану здач≥ зерна держав≥ загот≥вельним пунктам дозвол¤лос¤ приймати зволожене зерно, ¤ке пот≥м швидко псувалос¤. «а ходам здач≥ хл≥ба держав≥ пильно сл≥дкували тис¤ч≥ уповноважених <\% Ќа 1946 р. у середньому на душу населенн¤ в колгоспах припадало 34 кг зерна. Ќа с≥чень 1947 р. через в≥дсутн≥сть корм≥в в ”крањн≥ було заф≥ксовано р≥зке зменшенн¤ погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби (кор≥в на 46, 4 тис, свиней - на 1001,8 тис, овець та к≥з - на 125,9 тис.) стор. 17 з 36 «а значно заниженими оф≥ц≥йними даними в 1947 р. в ”–—– голодувало 2,7 млн населенн¤. Ѕ червн≥ 1947р. було зареЇстровано 1 л*лн 155 тис. хворих на дистроф≥ю ^ . —ел¤ни почали масово залишати колгоспи. Ћише упродовж 1946 р. к≥льк≥сть працюючих зменшилас¤ на 283,9 тис. ос≥б. ƒан≥ про смертн≥сть населенн¤ в≥д голоду 1946-1947 рр. дуже р≥зн¤тьс¤: вважаЇтьс¤, що к≥льк≥сть померлих с¤гала 1 млн. ћодель рад¤нських колгосп≥в була в≥дтворена в «ах≥дн≥й ”крањн≥. ∆орстока боротьба з нац≥онально-визвольним рухом, репрес≥њ, примус, система великих податк≥в дл¤ одноос≥бник≥в зробили свою справу. Ќа 1955 р. вс≥ 1,5 млн сел¤нських господарств вступили до колгосп≥в. “аким чином, за п≥сл¤воЇнний пер≥од значно загострилас¤ ситуац≥¤ в аграрному сектор≥ економ≥ки ”крањни. ‘орми ≥ методи кер≥вництва ц≥Їю галуззю, р≥вень соц≥альних умов на сел≥ суперечили не т≥льки економ≥чним потребам розвитку крањни, а й здоровому глузду. —ел¤ни стор. 18 з 36 залишалис¤ самою поневоленою ≥ безправною верствою населенн¤, з надзвичайно низьким р≥внем житт¤. ѕ≥сл¤воЇнне село, розорене ≥ змучене в≥йною, зазнало чергових тортур з боку рад¤нськоњ влади. ¬арто нагадати, що тод≥ сел¤ни складали б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни. стор. 19