home
«авершальний етап стал≥н≥зму в ”крањн≥(1945-1953 роки). ”крањна в систем≥ м≥жнародних в≥дносин п≥сл¤воЇнного пер≥оду.
ѕеремога —–—– над тотал≥тарним режимом фашистськоњ Ќ≥меччини п≥днесла авторитет ”крањни ≥ в≥дкрила можлив≥сть брати б≥льш активну участь у м≥жнародн≥й пол≥тиц≥. ÷е мало велике значенн¤ в умовах, коли у св≥т≥ почало оформлюватис¤ нове сп≥вв≥дношенн¤ пол≥тичних сил, остаточне визначенн¤ кордон≥в, створенн¤, зрештою, новоњ геопол≥тичноњ реальност≥. 1945-1946 рр. ”крањна, ¤к член ќќЌ брала часть у розробц≥ найголовн≥ших документ≥в - —татуту, тимчасових правил, процедури √енеральноњ јсамблењ положень про –аду Ѕезпеки ќќЌ , про м≥жнародний суд, документ≥в щодо б≥женц≥в ≥ перем≥щених ос≥б, регламенту роботи ƒунайськоњ конференц≥њ - та ≥н. ќсобливо важливою дл¤ ”–—– була розробка проект≥в договор≥в з державами, що були на боц≥ Ќ≥меччини в роки в≥йни через њх територ≥альне наближенн¤ до республ≥ки - з Ѕолгар≥Їю, –умун≥Їю, ”горщиною. √≥дною була позиц≥¤ украњнськоњ делегац≥¤ з стор. 1 з 36 питанн¤ про мирний догов≥р з Ќ≥меччиною, що передбачала њњ дем≥л≥таризац≥ю територ≥альну Їдн≥сть.¬ажливою дл¤ зруйнованоњ ”крањни була сп≥впрац¤ з јдм≥н≥страц≥Їю ќ ќЌ з допомоги ≥ в≥дтворенн¤ (ёЌ––ј), створеною ще п≥д час в≥йни дл¤ наданн¤ допомоги без в≥дшкодуванн¤ ≥ в≥дсотк≥в постраждалим крањнам за рахунок тих крањн-член≥в орган≥зац≥њ, територ≥¤ ¤ких не зазнала окупац≥њ. «г≥дно з угодою в≥д 18 грудн¤ 1945 р. ”крањна мала отримати 189 млн долар≥в до липн¤ 1946 р., заради чого була створена спец≥альна м≥с≥¤ ёЌ––ј в ”крањн≥. 3 15 крањн св≥ту (—Ўј, Ѕритан≥њ,  анади, ≤нд≥њ, јргентини, јвстрал≥њ та ≥н.) надходили продовольч≥ ≥ промислов≥ товари. « початком "холодноњв≥йни"  онгрес —Ўј прийн¤в поправку "про обмеженн¤ д≥¤льност≥ ёЌ––ј в ”крањн≥", ≥ в 1947 р. м≥с≥¤ завершила свою роботу. ƒосить складною була проблема встановленн¤ дипломатичних в≥дносин з ”крањною, адже в≥дсутн≥сть стор. 2 з 36 незалежност≥ ≥ суверенних прав спри¤ли тому, що зах≥дн≥ дипломати розц≥нювали по¤ву ”–—– на м≥жнародн≥й арен≥ ¤к "ф≥кц≥ю ≥ результат обставин в≥йни" та й не хот≥ли псувати в≥дносини з московським кер≥вництвом. ѕрот¤гом п≥сл¤воЇнного пер≥оду ур¤д —ѕ≤ј розгл¤дав ”крањну ≥ Ѕ≥лорус≥ю ¤к складов≥ частини —–—–, ¤к≥ не мають можливост≥ контролювати свою зовн≥шню пол≥тику. ”крањнська делегац≥¤ брала участь у робот≥ ѕаризькоњ мирноњ конференц≥њ , що розпочалас¤ у липн≥ 1946 р. з проблеми п≥дписанн¤ мирних договор≥в з державами -союзниками Ќ≥меччини: ≤тал≥Їю, Ѕолгар≥Їю, ”горщиною, –умун≥Їю та ‘≥нл¤нд≥Їю. —еред багатьох територ≥альних зм≥н в ™вроп≥ було закр≥плено входженн¤ ѕ≥вденноњ Ѕессараб≥њ, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ «акарпатт¤ до ”–—–. ƒелегац≥¤ ”крањни вз¤ла активну участь у п≥дготовц≥ мирного договору з Ќ≥меччиною, в≥дстоюючи позиц≥њ њњ дем≥л≥таризац≥њ, покаранн¤ злочинц≥в, усуненн¤ колишн≥х нацист≥в в≥д важливих державних посад, створенн¤ Їдиноњ демократичноњ держави. стор. « з 36 —кладним питанн¤м п≥сл¤воЇнного устрою —х≥дноњ ™вропи було визначенн¤ кордон≥в ≥, в≥дпов≥дно, дол≥ дес¤тк≥в тис¤ч людей, ¤к≥ проживали на сп≥рних територ≥¤х. «г≥дно з р≥шенн¤ми “егеранськоњ, ялтинськоњ ≥ ѕотсдамськоњ конференц≥й формуванн¤ нових кордон≥в в ™вроп≥ супроводжувалос¤ трансфером або перем≥щенн¤м населенн¤ за нац≥ональною ознакою. ÷ими р≥шенн¤ми передбачалос¤ виселенн¤ н≥мц≥в з ѕольщ≥ ≥ „ехословаччини, украњнц≥в з ѕольщ≥ ≥ пол¤к≥в з ”крањни. «г≥дно з рад¤нсько-польським договором про державний кордон ў≥ в≥д 16 серпн¤ 1945 р. розпод≥л м≥ж ѕольщею та —–—– встановлювавс¤ по "л≥н≥њ  ерзона" з в≥дхиленн¤ми в≥д нењ в де¤ких м≥сц¤х до 5-8 км на користь ѕольщ≥. ѕрорад¤нська пол≥тика польського кер≥вництва спри¤ла тому, що ћосква погодилась на 17-к≥н о метрове ≥ нав≥ть «ќ-к≥л о метрове в≥дхиленн¤ на окремих д≥л¤нках кордону на користь ѕольщ≥. «а межами ”крањни опинилис¤ украњнськ≥ етн≥чн≥ земл≥ -Ћемк≥вщина , ’оллицина та Ўдл¤шш¤ де проживало 4 з 36 до 700 тис. украњнц≥в. ƒомовленост≥ про евакуац≥ю польського населенн¤ з ”крањни в ѕольщу ≥ украњнц≥в з польських територ≥й в ”крањну почали виконуватис¤ ще в роки в≥йни. “од≥ завершили перший етап переселенн¤. ѕереважну к≥льк≥сть переселених з ”крањни становили пол¤ки - 746.993 особи. ≈вакуац≥¤ основноњ частини польських громад¤н тривала в≥д травн¤ 1945 р. до 1 вересн¤ 1946 р. Ѕ≥д вересн¤ 1945 р. ≥ до липн¤ 1946р. переселенню з територ≥њ ѕольщ≥ до ”–—– п≥дл¤гали украњнськ≥ родини, хоч вони ≥ не ви¤вл¤ли бажанн¤ покидати долйвки ≥ землю своњх батьк≥в .ѕриблизна к≥льк≥сть виселених украњнц≥в з ∆ешув ського, Ћюбл≥нського ≥  рак≥вського воЇводств с¤гала 482109 ос≥б. “раг≥чним етапом етн≥чних перем≥щень було проведенн¤ операц≥њ "¬≥сла" (кв≥тень-серпень 1947 р), в ход≥ ¤коњ виселенню п≥дл¤гало украњнськ≥ родини з п≥вденно-сх≥дних рег≥он≥в ѕольщ≥ на спустошен≥ колишн≥ н≥мецьк≥ п≥вн≥чн≥ ≥ зах≥дн≥ земл≥, зв≥дки перед цим булостор. 5 з 36 вигнане н≥мецьке населенн¤. ќперац≥¤ розпочалас¤ о 4 годин≥ ранку 28 кв≥тн¤ 1947 року . ѕ≥дрозд≥ли ¬≥йська ѕольського, координуючи д≥њ з загонами Ќ ¬— ≥ прикордонниками „ехословаччини, ¤к≥ замкнули кордони , щоб њх не перейшли украњнц≥, оточувала села ≥ давали украњнським родинам дв≥ години, а часом ≥ 20 хвилин, на збори. ’то в≥дмовл¤вс¤ або намагавс¤ втекти, того часто вбивали. якщо будинки в≥дселених не можна було використати дл¤ потреб польськоњ адм≥н≥страц≥њ, њх спалювали, щоб унеможливити самов≥льне поверненн¤ мешканц≥в. Ќа к≥нець операц≥њ "¬≥сла" до серпн¤ 1947 р. польська адм≥н≥страц≥¤ з пов≥т≥в —¤н≥к, Ћесько, ѕеремишль, Ћюбас≥в, ярослав, “омаш≥в, Ћюбельський в≥дселила до 150 тис. ос≥б. ”крањнц≥ потрапили на розорен≥ ≥ спустошен≥ колишн≥ н≥мецьк≥ зах≥дн≥ ≥ п≥вн≥чн≥ земл≥, де розселювали також пол¤к≥в-переселенц≥в з ”крањни, нер≥дко тих, хто постраждав в≥д жорстокого нац≥онального протисто¤нн¤ в роки в≥йни. –озпочалас¤ нова хвил¤ м≥жетн≥чного протисто¤нн¤ ≥ терору. стор. 6 з 36 29 червн¤ 1945 р. м≥ж ур¤дами —–—– ≥ „ехослоЇаччини був п≥дписаний догов≥р про «акарпатську ”крањну, ¤ким остаточно вир≥шувалос¤ питанн¤ про кордон м≥ж державами ≥ набутт¤ громад¤нства до 1 с≥чн¤ 1946 р., ¤кого забажають мешканц≥ краю з наступним переселенн¤м (украњнц≥в - до ”крањни, чех≥в ≥ словак≥в - до „ехо—ловаччини) ≥ в≥дпов≥дними ф≥нансовими компенсац≥¤ми. ” травн≥ 1946 р. на вињзд до „ехо —ловаччини було визначено 34122 ос≥б (вињхало 33077). ¬одночас з „ехослоЇаччини прибуло 11672 украњнц≥в ≥ рос≥¤н, ¤ких розселили переважно у ¬олинськ≥й та –≥вненськ≥й област¤х ф . ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 22 с≥чн¤ 1946 р. було утворено «акарпатську область. «г≥дно з ѕаризьким мирним договором 1947 р. –умун≥¤ визнала право ”–—– на ѕ≥вн≥чну Ѕуковину, ’отинщину та №мањльщину, тобто юридично п≥дтвердила кордони, встановлен≥ ще в червн≥ 1940 р. ƒетальний опис кордону був заф≥ксований у рад¤нсько-румунському стор. 7 з 36 договор≥ про режим держкордону у 1949 р. ќстр≥в «м≥њний, територ≥альна належн≥сть ¤кого сьогодн≥ опротестовуЇтьс¤ румунською стороною, ув≥йшов до складу —–—– у 1948 р. ¬ результат≥ нових територ≥альних зм≥н ≥ об'Їднанн¤ споконв≥чних украњнських земель територ≥¤ ”–—– зб≥льшилас¤ на 110 тис. кв. км, а населенн¤ - майже на 7 млн. ” перш≥ п≥сл¤воЇнн≥ роки багато м≥жнародних питань в ™вроп≥ стосувалос¤ ”крањни ≥ украњнц≥в, але обмежена присутн≥сть ≥ д≥¤льн≥сть ”–—– на м≥жнародн≥й арен≥, залежний статус њњ представник≥в, беззастережна п≥дтримка пол≥тики московського кер≥вництва не дозволила њх розв'¤зати на належному р≥вн≥ ≥ без великих втрат з боку нашого народу. стор. 8 з 36