home
ƒержавно-пол≥тичний устр≥й,соц≥альна структура,сусп≥льн≥ в≥дносини
’-’Ў ст. з поглибленн¤м процес≥в феодал≥зац≥њ на –ус≥ ускладнювалас¤ ≥Їрарх≥чна структура пан≥вного класу, основними категор≥¤ми ¤кого були кн¤з≥, бо¤ри та дружинники. јктивно йшов процес диференц≥ац≥њ серед феодально залежного населенн¤. ќсновними його верствами були: смерди - б≥льша частина сел¤н, що мали приватне господарство, житло, земельн≥ над≥ли, платили данину кн¤зю ≥ були в≥дносно в≥льними; закупи - люди, що через р≥зн≥ причини втрачали власне господарство ≥ змушен≥ були йти в кабалу до феодала за купу (грошову позичку); р¤довим. сел¤ни, що уклали з феодалом р¤д (догов≥р), на п≥дстав≥ ¤кого визнавали свою залежн≥сть в≥д нього ≥ змушен≥ були працювати за частку виробленоњ продукц≥њ; чел¤дь особи, що втратили своЇ господарство ≥ працювали на феодала. њх продавали, дарували, передавали у спадщину; стор. 4 з 20 холопи 0 - населенн¤, що перебувало у повн≥й власност≥ феодала. «емл¤ була основним засобом виробництва. ѕраво волод≥нн¤ нею стало юридичним п≥дірунт¤м, економ≥чною основою отриманн¤ феодалами земельноњ ренти в≥д залежних сел¤н. ’арактерними рисами формуванн¤ в≥дносин залежност≥ були пр¤ме насильство (позаеконом≥чний примус) та економ≥чне закабаленн¤ смерд≥в. Ќа ранньому етап≥ феодал≥зму дом≥нувала натуральна рента (оброк продуктами), формою ¤кого було Ђполюдд¤ї. «ахопленн¤ феодальною ел≥тою общинних земель та формуванн¤ вотчини призвели до по¤ви в≥дроб≥тковоњ ренти. ѕодальший розвиток товарно-грошових в≥дносин зумовив зародженн¤ в X ст. ще одн≥Їњ форми ренти - грошовоњ, ¤ка згодом стала н ай п ошир Ї н≥шою. ѕров≥дною галуззю економ≥ки  ињвськоњ –ус≥ було с≥льське господарство. —пираючись на давн≥ традиц≥њ, особливо великого розвитку дос¤гло землеробство. ÷е стор. 5 з 20 сталос¤ за рахунок використанн¤ досконалих та р≥зноман≥тних знар¤дь прац≥ (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та р≥зних, залежно в≥д географ≥чних умов, систем оброб≥тку ірунту (вирубна, перелогова та парова з двоп≥льною ≥ трип≥льною с≥возм≥нами). ” сукупност≥ ц≥ чинники спри¤ли високому р≥вню продуктивност≥ зернового господарства. «окрема, середн¤ врожайн≥сть зернових становила сам - 6,2, тобто одна дес¤тина (1,09 га) давала 8 ц. зерна. ¬ажливе м≥сце в господарському житт≥ давньоруського сусп≥льства належало ремеслу. ”  ињвськ≥й –ус≥ найпоширен≥шими його видами були зал≥зообробне, гончарне, ювел≥рне ткацьке виробництва, всього ж ≥снувало понад 60 вид≥в ремесел. —оц≥альна орган≥зац≥¤ рем≥сничого виробництва н≥би в≥ддзеркалювала процес розвитку феодальних в≥дносин. ≤снувало три категор≥њ рем≥сник≥в: с≥льськ≥, вотчинн≥ та м≥ськ≥. стор. б з 20 ” добу п≥днесенн¤  ињвськоњ –ус≥ ≥нтенсивно розгортаЇтьс¤ процес урбан≥зац≥њ. Ђ√радиї (городища) - своЇр≥дн≥ зародки майбутн≥х м≥ст - виникають у сх≥дних слов'¤н ще в VI ст. ѕоступово п≥д впливом посиленн¤ державних структур, бурхливого розвитку ремесла та торг≥вл≥ мало чисельн≥ тимчасов≥ поселенн¤ перетворюютьс¤ на пост≥йн≥ залюднен≥ м≥ста, що стають економ≥чними, пол≥тичними, адм≥н≥стративними та культурними центрами, своЇр≥дними вузлами зв'¤зку ƒавньоруськоњ держави. Ћ≥тописи пов≥домл¤ють, що в IX-X ст. ≥снувало понад 20 м≥ст ( ињв, „ерн≥г≥в, Ѕ≥лгород, ¬ишгород, Ћюбеч, —моленськ, Ќовго-род та ≥н.). ” XI ст. згадуЇтьс¤ ще 32 м≥ста. Ќапередодн≥ монгольськоњ навали на –ус≥ нал≥чувалос¤ понад 300 Ђград≥вї, з ¤ких майже
100 були справжн≥ми м≥стами. ” зв'¤зку з цим не дивно, що вар¤ги ще на меж≥ IX - X ст. називали –усь Ђ√ардар≥коюї -крањною м≥ст (замк≥в). ќтже, за доби  ињвськоњ –ус≥ в соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥ розпочавс¤ процес становленн¤ феодальних в≥дносин. 7 з 20