home
–епресивна пол≥тика тотал≥тарного режиму
“отал≥таризм, що повно масштабно утвердивс¤ в —–—– у 30-т≥ роки XX ст., - це система влади, ¤ка прагне до абсолютноњ регламентац≥њ вс≥Їњ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. ¬ ц≥й систем≥ були зад≥¤н≥ сотн≥ тис¤ч бюрократ≥в, ¤к≥ разом з каральними органами - ƒѕ” ?÷ , Ќ Ѕ— ў} та ≥ншими св≥домо п≥дтримували ».—тал≥на, забезпечували його необмежену владу, усв≥домлюючи, що к≥нець його влади - це й њх к≥нець. “обто цементували систему тотал≥тарно-репресивного режиму лог≥кою своњх особистих ≥нтерес≥в. “отал≥тарна влада не т≥льки заперечувала ≥деолог≥чне ≥ пол≥тичне ≥накомисленн¤, а й жорстоко пересл≥дувала його нос≥њв. ќсобливо це стосувалос¤ ≥нтел≥генц≥њ, ¤ка першою розп≥знала тотал≥тарну суть ≥деолог≥њ стал≥н≥зму, в≥дтак ви¤вила ≥ свою ≥нтелектуальну опозиц≥йн≥сть до нењ. “ож не випадково, що саме на ≥нтел≥генц≥ю (стосовно ”крањни - на нац≥онально ор≥Їнтовану передус≥м) стал≥н≥зм спр¤мував репресивний потенц≥ал тотал≥тарноњ держави ^ ' (^ .стор. 8 з 18 Ќаприк≥нц≥ 20-х - початку 30-х рок≥в на зм≥ну "≥деолог≥чному приборканню" прийшли гучн≥ пол≥тичн≥ процеси - над так зван≥њ/ми —¬” ў≤ &&, ”Ќ÷ @≤ , ”Ѕќ –епрес≥њ стосувалис¤ не т≥льки ≥нтел≥генц≥њ. 30-т≥ роки ув≥йшли в украњнську ≥стор≥ю масовим нищенн¤м вс≥х, хто нав≥ть г≥потетично м≥г протисто¤ти стал≥нському диктату -в≥д старих б≥льшовицьких кадр≥в до вищих парт≥йних ≥ державних кер≥вник≥в, висуванц≥в самого ж стал≥нського режиму. ѕереломним щодо переходу репресивних д≥й в ¤к≥сно ≥нший вим≥р став 1937 р. ѕошук ≥ пересл≥дуванн¤ "ворог≥в народу" набували глобального характеру ѕрактично повн≥стю був винищений кер≥вний склад ѕ(б)”, орган≥в законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади, адм≥н≥стративно - управл≥нський ≥ господарський потенц≥ал. який, ¤к правило, зам≥н¤вс¤ менш компетентними кер≥вниками, що не мали досв≥ду практичноњ роботи вище районноњ ланки. стор.9з18 ћ.’рущов 0 , ¤кий у с≥чн≥ 1938 р. очолив парторган≥зац≥ю ”крањни, в≥дзначав у мемуарах: "...кер≥вництво було майже повн≥стю знищене на вс≥х р≥вн¤х. Ќам довелось розпочинати з нул¤".