home
≈тнопол≥тичний контекст украњнськоњ ≥стор≥њ м≥ж воЇнного пер≥оду
≈тнопол≥тика ¤к наука ≥ навчальний предмет вивчаЇ взаЇмов≥дносини держави кор≥нноњ нац≥њ ќ≥ з нац≥ональними л≥еншит≥ми ў} ≥ етн≥чними групами всередин≥ держави, а також нац≥онально-етн≥чних груп м≥ж собою. Ќа середину 20-х рок≥в ≥ноетн≥чне населенн¤ ”—–– становило близько 20%, на початок 30-х - 24%. ¬ окремих районах п≥вдн¤ республ≥ки цей показник перевищував 40%. «а таких умов проблеми етнопол≥тичних в≥дносин були досить актуальними. « погл¤ду прав о суб'Їкти ост≥, соц≥ального статусу нац≥ональн≥ меншини в ”—–– не почувалис¤ ущемленими. ўе в  онституц≥њ ”—–– 1919 р. були визначен≥ права нац≥ональних меншин, багато з ¤ких зд≥йснювалис¤ на практиц≥. ѕрот¤гом 20-х - початку 30-х рок≥в у республ≥ц≥ була створена, по сут≥ вперше в практиц≥ нац≥онально-державного буд≥вництва, правова основа етн о нац≥ональних в≥дносин, ¤ка враховувала багатосторонн≥ ≥нтереси нац≥ональних меншин. Ѕули в≥дпрацьован≥ ≥ в≥дпов≥дн≥ механ≥зми њх реал≥зац≥њ. 5 з 18 ¬ орган≥зац≥йному план≥ прав о суб'Їктн≥ ≥нтереси задовольн¤лис¤ до певноњ м≥ри через нац≥онально-територ≥альн≥ утворенн¤. “ак, на початок 30-х рок≥в в ”—–– функц≥онувало 28 нац≥ональних район≥в ≥ 1080 с≥льських рад - тобто, майже кожний 15-й район ≥ кожна 10-а с≥льрад а мали статус нац≥ональних ??] . ≈тно нац≥ональну пол≥тику рад¤нськоњ влади в культурн≥й сфер≥ характеризують, наприклад так≥ дан≥. Ќа початок 30-х рок≥в в ”—–– д≥¤ло близько 2 тис. шк≥л з нац≥ональними мовами навчанн¤ (не враховуючи рос≥йських), тобто майже кожна дес¤та школа навчала д≥тей мовою некор≥нного населенн¤. ”чительськ≥ кадри дл¤ них готували польський ≥ н≥мецький ≥нститути народноњ осв≥ти та в≥с≥м нац≥ональних техн≥кум≥в. ѕроте вже наприк≥нц≥ 30-х рок≥в культосв≥тн≥ заклади нацменшин припинили своЇ ≥снуванн¤, ¤к з причин суб'Їктивних - влада вбачала в них "вогнища буржуазного нац≥онал≥зму", так ≥ об'Їктивних. «окрема ≥ таких, ¤к небажанн¤ батьк≥в навчати своњх д≥тей в нац≥ональних стор. б з 18 школах, оск≥льки пот≥м виникали серйозн≥ проблеми при бажанн≥ продовжити навчанн¤ в украњнсько- чи рос≥йськомовних вузах ≥ техн≥кумах. Ќизкою парт≥йно-ур¤дових постанов орган≥зац≥¤ осв≥ти за нац≥ональними ознаками була фактично л≥кв≥дована *@0 . ¬ 1939 р. були л≥кв≥дован≥ ≥ нац≥ональн≥ райони та с≥льради, квал≥ф≥кован≥ ¤к "штучн≥ утворенн¤", що стримують прогресивн≥ тенденц≥њ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ рад¤нського сусп≥льства. стор.