home
—усп≥льно-пол≥тичн≥ процеси в ”крањн≥ в м≥жвоЇнний пер≥од(1921-1939 роки Ќац≥онально-культурне в≥дродженн¤ в ”—–– 20-х рок≥в
Ќазване дес¤тил≥тт¤ ув≥йшло в ≥стор≥ю ”крањни ¤к доба нац≥онального в≥дродженн¤, передус≥м у сфер≥ культури -своЇр≥дний нац≥онально-культурний ренесанс. Ќазва ц≥лком правом≥рна, особливо ¤кщо розгл¤дати нац≥онально-культурн≥ дос¤гненн¤ названого пер≥оду у пор≥вн¤нн≥ з пол≥тикою нац≥онального гнобленн¤ царського самодержавства чи на тл≥ 30-х рок≥в, пам'¤тних жорстокими пересл≥дуванн¤ми будь-¤ких про¤в≥в нац≥ональноњ емансипац≥њ. —усп≥льно-пол≥тичн≥ процеси, ≥нтегрован≥ в пон¤тт≥ "нац≥онально-культурне в≥дродженн¤", мають свою обумовлен≥сть: ≥нерц≥¤ позитивних процес≥в у нац≥онально-культурному творенн≥ час≥в украњнськоњ революц≥њ 1917-1920 рр.; намаганн¤ нац≥онально св≥домих сил в украњнському сусп≥льств≥, в сам≥й  ѕ(б)”, використати можливост≥ оф≥ц≥йно проголошуваноњ владою нац≥онально-культурноњ пол≥тики <$? ; звол≥канн¤ рад¤нських республ≥к з конституц≥йним оформленн¤м —–—– тощо. стор. 1 з 18 «важаючи на ц≥ обставини, ’ѕ з'њзд – ѕ(б) проголосив пол≥тику корен№ац≥њ украњнський р≥зновид ¤коњ здобув назву украњн≥зац≥њ . ќстанню неправом≥рно зводити лише до культурно-мов них процес≥в. ÷е ¤вище сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ в широкому розум≥нн≥ слова. Ќац≥онально св≥дома ≥нтел≥генц≥¤ намагалас¤ використати ситуац≥ю, щоб вивести украњнську культуру на р≥вень св≥тових дос¤гнень, спр¤мувати њњ на шл¤х боротьби за нац≥онально-державне в≥дродженн¤. “обто через украњн≥зац≥ю формувати нац≥ональну св≥дом≥сть украњнського сусп≥льства, вир≥шуючи в такий спос≥б проблему в≥дродженн¤ нац≥њ, надаючи рад¤нськ≥й форм≥ державност≥ д≥йсно нац≥онального зм≥сту. ¬ цьому прагненн≥ об'Їктивно зближувалис¤ позиц≥њ украњнських нац≥онал-комун≥ст≥в ћ. —крипника ќ.Ўулгського ћ.’вильового та ≥нших ≥ безпарт≥йноњ ≥нтел≥генц≥њ - ћ.√рушевського, —.™фремова ј.Ќ≥ковського та багатьох нших. 2 з 18 ¬≥дтак почалас¤ широкомасштабна розбудова украњнськоњ культури. ќднозначно можна стверджувати: нац≥онально-культурне в≥дродженн¤ було б неможливим без планом≥рноњ роботи щодо п≥дн¤тт¤ загальноосв≥тнього р≥вн¤ населенн¤ -в≥д л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ серед дорослих до вищоњ осв≥ти ¬агомий внесок в нац≥онально-культурне в≥дродженн¤ зробили л≥тератори, зокрема т≥, що входили до творчого об'Їднанн¤ ЅјѕЋ√√≈ , а також так зван≥ неокласики на чол≥ з ћ.«еровим. ў) . ≤ т≥ й ≥нш≥ вважали Ївропењзм шл¤хом украњнського народу до нац≥онального в≥дродженн¤ на основ≥ високоњ Ївропейськоњ культури Ќайб≥льш видатними постат¤ми украњнського нац≥онально-культурного в≥дродженн¤ в ≥нших сферах творчоњ д≥¤льност≥ були: у сцен≥чн≥й д≥¤льност≥ стор. « з 18 Ћ. урбас у кшорежисур≥ ќ.ƒовженко ?Ћ , майстри театру ј.Ѕучма, √.ёра, Ќ.”жв≥й та ≥н. ¬ ц≥лому культур отв орч ий процес в ”крањн≥ 20-х - початку 30-х рок≥в ви¤вив ч≥тко виражен≥ тенденц≥њ до нац≥онально-культурного в≥дродженн¤. Ќа цьому шл¤ху, всупереч наростаючим ≥деолог≥чним перепонам ≥ пол≥тичним утискам, украњнська культура дос¤гла усп≥х≥в св≥тового значенн¤