home
 олектив≥зац≥¤ украњнського села:методи зд≥йсненн¤,соц≥альн≥ насл≥дки
Ќайдорожчу ц≥ну за форсован≥ методи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, пол≥тику "соц≥ал≥стичного штурму" в ц≥лому заплатило украњнське сел¤нство. ѕримусово колектив≥зований сел¤нський сектор економ≥ки став основним джерелом дл¤ њх зд≥йсненн¤.  олектив≥зоване село мало забезпечити ≥ндустр≥ал≥зац≥ю коштами (прост≥ше "вз¤ти" њх з 250-300 тис. колективних господарств, н≥ж з 25-30 млн ≥ндив≥дуальних), забезпечити через "оргнаб≥р" промислов≥сть дешевою робочою силою. √оловне ж, колектив≥зац≥¤ означала л≥кв≥дац≥ю багатоукладност≥ в економ≥ц≥, пролетаризац≥ю сел¤нства, отже й становленн¤ соц≥ально однор≥дноњ структури сусп≥льства ¤к головного критер≥ю його соц≥ал≥стичност≥. ¬одночас зн≥малос¤ питанн¤ про "сел¤нську ¬ андею" ”крањна була в≥днесена стал≥нським кер≥вництвом до район≥в, в ¤ких колектив≥зац≥¤ "мала розвиватис¤ щонайвищими тел≥пами ≥ завершитис¤ в найближчий час " ќз , з чим погоджувалос¤ ≥ кер≥вництво республ≥ки 15 з 18Ѕ≥льше того, ревно дбало, щоб директиви центру не т≥льки виконувалис¤, а й перевиконувалис¤ .“раг≥чною стор≥нкою в ≥стор≥њ колектив≥зац≥њ украњнського села стало так зване розкуркулюванн¤ ставленн¤ до заможного сел¤нства взагал≥. « "п≥дказки" центру ÷   ѕ(б)” в с≥чн≥ 1930 р. прийн¤в постанову, ¤ка зобов'¤зувала негайно розпочати "л≥кв≥дац≥ю куркульства ¤к класу" в районах масовоњ колектив≥зац≥њ, до ¤ких було в≥днесено 76% вс≥х район≥в ”—––. ¬сього за пер≥од з к≥нц¤ 1929 р. до к≥нц¤ 1932 р. в республ≥ц≥ було експропр≥йовано 0/ понад 200 тис. сел¤нських господарств . ÷е означало, що жертвами б≥льшовицьких репрес≥й в ”крањн≥ стало близько 1 млн чолов≥к. –озправи над "куркул¤лт" продовжувалис¤ ≥ в подальш≥ роки Ќе менш траг≥чн≥ насл≥дки мала ≥ пол≥тика так званих хл≥бозагот≥вель. “ак, ¤кщо насл≥дком примусових хл≥бозагот≥вель в 1931-1932 рр. став великий голод – стор. 16 з 18 то внасл≥док тотальноњ конф≥скац≥њ вс≥х продовольчих запас≥в взимку 1932Ч1933 рр. ”крањну сп≥ткав голодомор небачений за всю њњ ≥стор≥ю.Ѕезпосередньою причиною голодомору була пол≥тика примусових, ≥з застосуванн¤м репрес≥й, хл≥бозагот≥вель. ѕроте, розгл¤даючи цю трагед≥ю в ширшому ≥сторичному контекст≥ стаЇ очевидним ≥ њњ позаеконом≥чний характер. ѕередус≥м, це порочна ≥де¤ "ривка в соц≥ал≥зм", будь-¤кою ц≥ною, спов≥дувана стал≥нським кер≥вництвом. ÷ифри траг≥чних витрат украњнського народу в роки голодомору на сьогодн≥ приблизн≥ - в д≥апазон≥ в≥д 3,5 млн до 7 млн ≥ б≥льше чолов≥к. ѕроте будь-¤коњ з названих цифр достатньо дл¤ того, щоб зробити однозначний висновок: трагед≥¤ голодомору була пр¤мим насл≥дком злочинного курсу —тал≥на, стор. 17 з 18 б≥льшовицького кер≥вництва в ц≥лому на встановленн¤ в крањн≥ тотал≥тарного режиму, порочност≥ концепц≥њ соц≥ально-економ≥чних перетворень, зд≥йснюваноњ до того ж методами адм≥н≥стративного примусу. Ѕудь-¤коњ цифри достатньо, щоб засудити тотал≥тарну систему, стал≥нщину ¤к пол≥тику жорстокого етноциду, ¤к ¤вище, несум≥сне з пон¤тт¤м "цив≥л≥зац≥¤ XX стол≥тт¤"