home
”крањна-головний плацдарм ≥ндустр≥ал≥зац≥њ —–—–.
ѓњ суперечливий характер та насл≥дки ƒом≥нантою пол≥тики "соц≥ал≥стичного штурму" стала, ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ ў) . курс на ¤ку був проголошений наприк≥нц≥ 1925 р. « к≥нц¤ 20-х рок≥в вона набуваЇ форсованих темп≥в. ѕрискорен≥ темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ були об'Їктивно необх≥дн≥, враховуючи економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ реал≥њ того пер≥оду. ѕроте ≥менем над≥ндустр≥ал≥зац≥њ були знехтуван≥ ≥мперативи здорового глузду, зокрема щодо оптимального сп≥вв≥дношенн¤ в пропорц≥¤х розвитку промисловост≥ ≥ с≥льського господарства, важкоњ ≥ легкоњ галузей ≥ндустр≥њ, економ≥чного прискоренн¤ ≥ п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ труд¤щих. Ќа думку союзних властей, ”крањна була одним з головних економ≥чних плацдарм≥в, де на основ≥ на¤вних виробничих сил мав зд≥йснюватис¤ план ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни. ¬ той же час, союзний центр розгл¤дав ”крањну певною м≥рою ¤к економ≥чного донора дл¤ зд≥йсненн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ всього –ад¤нського —оюзу *\& Х стор. 12 з 18 ¬ парт≥йно-ур¤дових постановах к≥нц¤ 20-х рок≥в наголошувалос¤, що "усп≥х ≥ндустр≥ал≥зац≥њ —–—– на найближчу п'¤тир≥чку в значн≥й м≥р≥ обумовлений т≥Їю к≥льк≥стю чорного металу, ¤ку зможе дати металург≥йна промислов≥сть ”крањни", а "усп≥шн≥сть роботи ƒонбасу Ї. запорукою розв'¤занн¤ основних завдань ≥ндустр≥ал≥зац≥њ".  ер≥вництво республ≥ки, ¤к правило, схвалювало над оптим≥стичну оц≥нку можливостей промислового розвитку ”—––, хоча темпи њњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ були вже на меж≥ можливого. —ьогодн≥ важко однозначно сказати, чим обумовлювалас¤ така його позиц≥¤: запопадлив≥стю перед "вождем" чи страхом розправи за непокору; нерозум≥нн¤м соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в такого форсуванн¤ чи, навпаки, усв≥домленн¤м того, що н≥¤к≥ ≥н≥ц≥ативи на м≥сц¤х не зм≥н¤ть р≥шень центру. јдже погроза —тал≥на ў) "вважати ворогами народу ус≥х, хто баз≥каЇ про нереальн≥сть темп≥в економ≥чного розвитку" сприймалас¤ буквально, ст 13 з 18 зважаючи на судов≥ пол≥тичн≥ процеси у так зван≥й шахтинськ≥й справ≥ ў} , над "ѕролгпарт≥Їю " ў≥ та ≥н. —ьогодн≥ здаЇтьс¤ нереальним, ¤к за таких умов -матер≥альн≥ не статки, примусовий характер прац≥, масов≥ репрес≥њ м≥г про¤вити себе в практичних д≥¤х ≥сторичний оптим≥зм труд¤щих, героњчна, хоча не завжди ≥ не з њх вини, ефективна прац¤. Ћюди жили з в≥рою, що будують храм св≥тлого майбутнього, ≥м'¤ ¤кому соц≥ал≥зм, ≥ :≥ ƒн≥прогес, металург≥йн≥ г≥ганти, дес¤тки машинобуд≥вних та ≥нших велетн≥в ≥ндустр≥њ, збудованих в роки перших п ¤тир≥чок, на дес¤тил≥тт¤ вперед забезпечили еконолйчну лиць ”крањни *ћ . «роблене в той пер≥од труд¤щими республ≥ки у сп≥вроб≥тництв≥ з ≥ншими народами —–—– дл¤ њњ економ≥чноњ ¶. ^ ≥ могутност≥ - трудовий ≥ патр≥отичний подвиг, ≤Ќ ¤кий за будь-¤ких обставин, кон'юнктурних оц≥нок ≥ пол≥тичних пристрастей залишитьс¤ героњчною стор≥нкою в украњнськ≥й ≥стор≥њ, в б≥ограф≥њ покол≥нн¤ 20-30-х рок≥в надскладного XX ст14