home
—к≥фсько-—арматська доба в ≥стор≥њ ”крањни
÷ей пер≥од етн≥чного переоформленн¤ на украњнських земл¤х пов'¤заний з ≥снуванн¤м величезного ск≥фського етн≥чного масиву. ÷е етн≥чне утворенн¤ поглинуло багато племен попередн≥х культур. —к≥фи (грецька назва, самоназва - л сколоти ”ѕ-≤ƒ ст. до н. Ї.), ¤к≥ в≥рог≥дн≥ше всього були ≥ранського походженн¤, акумулювали в соб≥ культурн≥ впливи дунайського, кавказького, ≥ранського ≥ грецького походженн¤. “а в найб≥льш≥й м≥р≥ ск≥фська культура була спор≥днена з к≥мер≥йською, через ¤ку вона успадкувала культурний генофонд трип≥льськоњ цив≥л≥зац≥њ, ¤ку пот≥м через анто-слов'¤н передали майбутн≥м украњнц¤м. «≥ткненн¤ к≥мер≥йц≥в з≥ ск≥фами, творц¤ми першоњ заф≥ксованоњ в грецьких писемних джерелах "держави" на територ≥њ ”крањни, знаменувало новий етап вже не пра-, а перед≥стор≥њ украњнських земель. “реба згадати грецьк≥ м≥ста-колон≥њ в п≥вн≥чному ѕричорномор'њ. ÷е частина ¬еликоњ давньогрецькоњ колон≥зац≥њ Ўѕ-ЋЋ ст. до н.е. у середземноморському басейш; сюр. 7 з 10 в≥д ѕ≥вн≥чноњ јфрики до узбережж¤ „орного мор¤ (¤к писав ѕлатон, елл≥ни обс≥ли „орне море, неначе жаби ставок). Ќайдавн≥ша грецька колон≥¤ на територ≥њ сучасного украњнського ѕричорномор'¤ була заснована у VII ст. до н.е. вих≥дц¤ми з м≥ста ћ≥лету на остров≥ Ѕерезань, а також м≥сто ѕант≥капей (сучасний ерч). ∆вава торг≥вл¤ грецьких пол≥с≥в прост¤галас¤ до —ереднього ѕодн≥пров'¤ та л≥состепу ѕравобережж¤. јнтична цив≥л≥зац≥¤ залишила св≥й сл≥д у житт≥ етнос≥в цього пер≥оду. “рет≥й пер≥од Ї. насл≥дком ≥нтенсивного руху сарматських (≥ранських) племен з≥ —ходу. Ќа рубеж≥ христи¤нськоњ ери заруб≥жн≥ джерела згадують слов'¤н п≥д њх сп≥льним ≥менем - венеди. ÷ьому передувало вит≥сненн¤ сарматськими племенами з ≥ територ≥њ сучасноњ ”крањни ск≥ф≥в. јнти були сх≥дноючастиною великого слов'¤нського масиву, що засел¤в земл≥ в≥д верхнього ≥ середнього Ќаддн≥пров'¤ до басейну ¬≥сли ≥ ќдри. ¬ Ў-≤”" ст. вони об'Їдналис¤ в пол≥тичному союз≥ державного типу. 8 з 10 ƒавнослов¤нський пер≥од в ”крањнськ≥й ≥стор≥њ
ћ.√рушевський вважав ант≥в безпосередн≥ми предками, а то й безпосередньо тим народом, ¤кий у п≥зн≥ш≥ часи д≥став назву украњнц≥в. „етвертий пер≥од широкомасштабноњ соц≥альноњ динам≥ки (з середини першого тис¤чол≥тт¤) ув≥йшов в ≥стор≥ю п≥д назвою "велике переселенн¤ народ≥в". ¬≥н пов'¤заний з перманентним рухом аз≥атських (≥ранських та тюркських) кочовик≥в на зах≥д. ѕрактично вс≥ кочовики, що пройшли через п≥вн≥чне ѕричорномор'¤, були деструктивним ≥ дестаб≥л≥зуючим фактором у розвитку кор≥нного населенн¤. ѕроте найруйн≥вн≥шою ви¤вилас¤ аварська навала, внасл≥док ¤коњ антське державне об'Їднанн¤ розпалос¤. Ќа його м≥сц≥ починаЇ формуватис¤ нове державне утворенн¤ на основ≥
слов'¤нських племен Ќаддн≥пров'¤Ч –усь. ѕочинавс¤ четвертий пер≥од соц≥альноњ статики, ¤кий ув≥нчав четверте, останнЇ в ^1 до≥сторичний пер≥од етн≥чне переоформленн¤ на украњнських земл¤х. стор. 9 з 10 “аким чином, культурний генофонд в украњнському рег≥он≥ орган≥чно передававс¤ у спадок в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, в≥д одного народу до ≥ншого. ѕри цьому щось зникало, щось з'¤вл¤лось нове. ¬≥дпов≥дно в≥дбувалис¤ поступов≥ етн≥чн≥ перетворенн¤, в тому числ≥ й асим≥л¤тивного характеру. ≤накше кажучи, р≥зн≥ народи, зм≥нюючи один одного, передаючи один одному культурний генофонд, нагромаджували цив≥л≥зац≥йний потенц≥ал, на основ≥ ¤кого ≥ постав украњнський етнос. стор. 10 з 10