home
—усп≥льно-пол≥тичне житт¤ на ”краЄн≥(2-га половина 19 ст) –еформи в јвстр≥йськ≥й та –ос≥йськ≥й ≥мпер≥¤х та њх насл≥дки дл¤ соц≥ально- економ≥чного розвитку ”кр.. земель
ѕ≥д впливом революц≥йних под≥й в ™вроп≥ 1848-1849 рр. ¬лада √абсбург≥в змушена була п≥ти на суттЇв≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ пол≥тико-правов≥ реформи в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ. “ак, була завершена л≥кв≥дац≥¤ кр≥пацтва, зд≥йснено р¤д ≥нших реформ, спр¤мованих на модерн≥зац≥ю соц≥ально-економ≥чного устрою. «окрема, була проведена шк≥льна реформа, причому запровадженн¤ русинськоњ (украњнськоњ) мови дозвол¤лос¤ у вс≥х народних школах, де переважало украњнське населенн¤. ¬ контекст≥ пол≥тико-правових реформ, украњнц≥ одержали нов≥ можливост≥ дл¤ нац≥онального самовизначенн¤. ”крањнц≥ домагалис¤, ≥ не безусп≥шно, щоб њх визнали не ¤к частину польського населенн¤, а ¤к автономний русинський народ на територ≥њ —х≥дноњ √аличини. ¬≥дтак за австр≥йською конституц≥Їю 1961 р. був створений коронний край √аличини ≥ ¬олодимир≥њ. ÷е була автоном≥¤ з власним сеймом ≥ ур¤дом. Ќовим ¤вищем в пол≥тичному житт≥ зах≥дних украњнц≥в стала њх участь в робот≥ ≥мперського парламенту, њм було дозволено ф ор мув ан н¤ укр ањн ськоњ н ац≥о н ал ь н оњ гв ар д≥њ. ¬ друг≥й половин≥ ’Ѕ— ст. в сусп≥льно-пол≥тичн≥й думц≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ визр≥ло розум≥нн¤ необх≥дност≥ реформ у господарств≥ та громадському житт≥. ƒл¤ вир≥шенн¤ набол≥лого аграрного питанн¤ було створено державний ком≥тет на чол≥ з царем-реформатором ќлександром ѕ. ¬ лютому 1861 р. було опубл≥ковано ≥мператорський ман≥фест про скасуванн¤ кр≥пацтва. —ел¤ни рос≥йськоњ ≥мпер≥њ отримали особисту свободу. Ќасл≥дки аграрноњ реформи мали позитивне значенн¤ дл¤ поширенн¤ товарно-ринкових в≥дносин розвитку промисловост≥, п≥дприЇмництва, торг≥вл≥. ¬ друг≥й половин≥ XIX ст. на ѕ≥вдн≥ та на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ розвиваютьс¤ нов≥ галуз≥ - видобувна, металообробна, машинобудуванн¤. ”крањна перетворюЇтьс¤ на важливий промисловий центр в ≥мпер≥њ. ¬≥дбуваЇтьс¤ еволюц≥¤ соц≥альноњ структури населенн¤. Ўвидкими темпами зростаЇ к≥льк≥сть м≥ського населенн¤. ќднак реформа зд≥йснювалас¤, перш за все, з урахуванн¤м ≥нтерес≥в пом≥щик≥в. ƒворов≥ сел¤ни та стор. 2 з 8 фабричн≥ роб≥тники зв≥льн¤лис¤ без земельного над≥лу. —ел¤нство залишалос¤ основним т¤гловим станом. ¬ 1860-1870-х рр. в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ р¤д реформ адм≥н≥стративноњ та пол≥тичноњ системи. ¬ажливе значенн¤ мала земська реформа 1864 р., зг≥дно з ¤кою запроваджувалис¤ органи м≥сцевого самоуправл≥нн¤. ѕоширенн¤ орган≥в м≥сцевого самоуправл≥нн¤ в≥д≥грали значну роль у демократизац≥њ рос≥йського сусп≥льства. ƒемократичною за характером була також судова реформа. «апроваджувалас¤ незалежн≥сть та прозор≥сть д≥¤льност≥ суду, вводивс¤ ≥нститут адвокатури та суду прис¤жних. –еформи в≥дбулис¤ у сфер≥ осв≥ти, в≥йськовоњ справи, цензури. –еформи ќлександра ѕ спри¤ли економ≥чному розвитку украњнських земель, хоча варто нагадати про колон≥альний характер економ≥чного визиску ”крањни з боку рос≥йських та ≥ноземних власник≥в. ќдночасно, зм≥ни в адм≥н≥стративн≥й систем≥ управл≥н¤ вплинули на модерн≥зац≥ю украњнського сусп≥льства.