home
Укр..-Російскі відносини у 18 ст. :від обмеження державного суверенітету гетьманщини до ліквідації укр.. автономії
За часів гетьманства І Скоропадського контроль Москви над Гетьманщиною значно посилився. 31 липня 1709 р. було видано царський "Решительний" указ Ц , який посилював військово-адміністративну залежність України від московського уряду і був спрямований на поступову ліквідацію її політичної автономії. За указом Петра І від 16 травня 1722 р. ^ у гетьманській столиці Глухові був створений центральний орган російської колоніальної адміністрації в Лівобережній Україні - Малоросійська колегія Щ} . Ь завдання полягало у контролі за діяльністю гетьмана і українського уряду та поступовому обмеженні політичної автономії Гетьманщини. Гетьман І Скоропадський рішуче протестував проти такої політики Петербургу, але безрезультатно. Незабаром, у липні 1722 р., він помер. Після смерті І Скоропадського наказним гетьманом став чернігівський полковник Павло Полуботок . Він активно підтримував стор. 17 з 23 домагання української старшини відновити гетьманство та ліквідувати Малоросійську колегію, що викликало незадоволення російського уряду. Влітку 1722 р. П.Полуботок був викликаний до Петербурга, де за наказом Петра І був заарештований і ув'язнений в Петро пав лівській фортеці, де невдовзі помер. В 1727 р. у зв'язку із загостренням російсько-турецьких відносин царський уряд був змушений ліквідувати Малоросійську колегію і відновити гетьманство. В 1727 р. на Генеральній Раді у м. Глухові гетьманом було обрано Данила Апостола 0 . В 1728 р. новий гетьман подав імператору Петру П петицію про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654 р. У відповідь російський уряд видав так звані "Решительньїе пунктьі", які значно обмежували гетьманську владу і політичну автономію Лівобережної України. Проте Д.Апостолу вдалося здійснити ряд управлінських і соціально-економічних стор. 18 з 23 реформ, які сприяли упорядкуванню державного життя Гетьманщини. Після смерті Д. Апостол а з метою дальшого обмеження державних прав України, російська цариця Анна Іванівна Щ} заборонила обрання нового гетьмана і своїм указом передала правління Лівобережною і Слобідською Україною так званому Правлінню Гетьманського Уряду ?Ц , діяльність якого призвела до посилення контролю і втручання з боку російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини. В 1747 р. було проголошено царську грамоту про відновлення гетьманства та про фактичне призначення гетьманом молодшого брата Олексія Розумовського Кирила 0 . У лютому 1750 р. н а козацькій раді у Глухові 0) К. Р озумов ського було обрано гетьманом України. К.Розумовський став виразником прагнень освіченої та заможної частини українського суспільства щодо відновлення становища України часів Б.Хмельницького. стор. 19 з 23 Йому вдалося розширити автономію України. Державницька позиція К.Розумовського суперечила політиці російського уряду і Катерина II Щ) примусила К.Розумовського подати рапорт про відставку. 10 листопада 1764 р. вийшов указ про скасування гетьманства ф . Для управління Лівобережною Україною було створено другу Малоросійську колегію, яка в адміністративному відношенні підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора і поступово узурпувала всю повноту військової влади. Після російсько-турецькоївійни 1768-1774 рр , яка завершилась підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору 0 , нищення української автономії вступило у новий етап. В 1775 р. російські війська зруйнували Нову Січ 0 іЗСІ . Останній кошовий отаман Петро Калнишевський 0/ був з аар ештов ан и й і з ас л ан и й до Соловецького монастиря. У 1781 р. було знищено полковий адміністративний стор. 20 з 23 устрій України і Гетьманщину реорганізовано у три намісництва Щ} (губернії): Київське ??] » Чернігівське та Новгор од - Сів ер ське. На українських землях повністю поширилась система державного управління Російської імперії. Гетьманщина та козацький політичний і соціальний устрій перестали існувати. Наприкінці ХУШ ст. Катерина П продовжила колонізацію Південної України. У 1774 р. було завойовано, а у 1783 р. остаточно приєднано до імперії Кримське Ханство.