home
Політика І.Мазепи в умовах Північної війни.Її наслідки для українського народу
Влітку 1687 р., скориставшись невдалим спільним походом московської армії і українського козацького війська на Крим (Кримські походи 1687 і 1689 старшина звинуватила у його провалі ІСамойловича та звернулася до царського уряду з проханням усунути гетьмана від влади. 25 липня 1687 р. Колаліацька козацька рада позбавила І.Самойловича гетьманства й обрала на цю посаду генерального осавула І.Мазепу І Мазе па намагався використати свій вплив на Петра І і зв'язки з московськими можновладцями для збереження прав і вольностей Гетьманщини; прагнув об'єднати в єдиній державі всі українські землі, передбачав побудову в Україні станової держави західноєвропейського зразка із збереженням традиційного козацького устрою. Реалізовуючи свої задуми, І.Мазепа дбав про формування аристократичної верхівки українського стор. 12 з 23 суспільства. Козацька старшина наділялася великими землеволодіннями, одержувала нові права та привілеї. У перші роки Північної війни 1700-1721 рр. царський уряд посилив гноблення Гетьманщини. Після того, як ІМазепа дізнався про намір Петра І ліквідувати політичну автономію України, навесні 1705 р. він розпочав таємні переговори з союзником шведського короля Карла XII польським королем С.Лещинським Він хотів створити українсько-шведський воєнно-політичний союз, щоб забезпечити незалежність України у випадку перемоги Швеції у війні.Після початку наступу шведів на Москву, через територію України, гетьман відкрито перейшов на бік Карла ХП. Це викликало масові репресії московських військ проти українського населення. Було знищено гетьманську столицю Батурин і Стару або Чортомлицьку Січ. Православна церква проголосила анафему І.Мазепі за зраду царю. стор. 13 з 23 В листопаді 1708 р. за рекомендацією Петра І на Генеральній Військовій Раді у Глухові новим гетьманом був обраний Іван Скоропадський Щ) Суттєвою перешкодою на шляху наступу шведських військ стала розташована на перехресті важливих шляхів Полтава. 27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва, яка закінчилась повною поразкою шведського війська. Карл ХП та ІМазепа були змушені відступити у турецькі володіння, де гетьман оселився в передмісті м. Бендер, і невдовзі помер. Наслідком Полтавської битви стало посилення царських репресій, обмеження автономних прав Гетьманщини, зростання національного і соціального гніту в Україні. Гетьман ІМазепа увійшов в історію не лише як видатний державний, але й культурно-просвітницький діяч України. стор. 14 з 23 5 квітня 1710 р. гетьманом був обраний колишній генеральний писар і найближчий радник гетьмана І.Мазепи Пилип Орлик ?Ц . Під час обрання між гетьманом, старшиною і запорожцями було укладено угоду - "Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького Війська". Цей документ пізніше дістав назву "Конституція ИОрлика" . Наприкінці 1710 р. Туреччина, підтримуючи П.Орлика, оголосила війну Московській державі. Навесні 1711 р. гетьман на чолі 16-тисячного війська разом з татарами розпочав наступ на Правобережну Україну. Правобережні полки визнали владу П. Орлика і перейшли на його бік. Гетьман Лівобережної України І Скоропадський вислав проти полків П Орлика військо, яке було розбите. На Лівобережжі розпочалися масові народні виступи проти московської адміністрації. У травні 1711 р. розпочався наступ московських військ. Українські війська і татарські загони були змушені відступити. стор. 15 з 23 Упродовж 1711-1714 рр. П.Орлик безуспішно намагався організувати нову анти московську коаліцію. Шукаючи підтримки у різних європейських держав, він порушував питання про допомогу у справі відновлення української державності, намагався сформувати власні військові сили та залучити до боротьби проти Російської імперії Запорожжя. До кінця життя гетьман підтримував зв'язки з Україною, інформував європейські кола про українську проблему. Пилип Орлик був останнім українським гетьманом періоду Гетьманщини, який відкрито поставив питання про створення української незалежної держави. Суть процесів, які характеризували українсько-російські відносини після Хмельниччини вдало визначив відомий соціолог українського зарубіжжя М. Шаповал: "Перерваний татар о-монгольською навалою, а потім литовсько- польським пануванням єдиноруський період нашої історії з другої половини XVII ст. Якби повертався на "круги своя": почалася поступова інкорпорація "руських" у київському варіанті в московсько-руське суспільство".