home Козацько-гетьманська держава середини 17 ст.
За Зборівським договором Річ Посполита визнавала існування Козацької України у межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств. Реєстр козаків мав складати 40 тисяч. Проте селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів. Б.Хмельницький використав перемир'я з Польщею, яке настало після підписання Зборівського договору, для зміцнення української державності Уш . В 1649 р. вся підвладна йому територія була поділена на 16 полків (9 правобережних і 7 лівобережних), які, в свою чергу, поділялись на 272 сотні. У 1650 р. полків було вже 20. Найвищим органом влади вважалася загальновійськова рада. Фактично органом державної влади стала рада козацької старшини під головуванням гетьмана, яка вирішувала всі важливі державні питання. 15 з 18 В руках гетьмана сконцентрувалася могутня влада, підсилена особистим авторитетом. Б.Хмельницький очолював адміністрацію, військо, фінансову і судову систему, скликав ради, видавав нормативні акти -універсали, вів дипломатичні переговори. При гетьмані діяв уряд - Генеральна канцелярія, до складу якої входили старшини, яких обирали на козацькій раді. До складу генеральної старшини належали генеральний писар, обозний, два осавули, двоє суддів, пізніше увійшли також підскарбій, хорунжий і бунчужний. Гетьманську канцелярію очолював Генеральний писар. Осавули були помічниками і заступниками гетьмана у військових справах, обозний очолював артилерію і займався постачанням армії. Підскарбій відав фінансовими справами, бунчужний був хранителем гетьманського бунчука, хорунжий - прапора. Генеральна старшина, яка спочатку була військовим штабом гетьмана, фактично перетворилася на урядових міністрів. В Україні почалася складатися своєрідна правова система. Зберігвася Литовський статут, які діяли з польських часів. Але з'явились і нові правові акти гетьманські універсали, зростало значення козацького, так званого "звичаєвого" права. Склалася судова система. До її складу входили полкові суди, сотенні. Найвищим представником судової влади був генеральний суддя. Українська держава мала власні збройні сили: козацьке військо, основою якого були реєстрові козаки. Були сворені фінансові органи - Державний скарб Війська Запорізького. Існувала система збирання мита і податків. Українська держава мала власну символіку: прапор малинового кольору та герб із зображенням козака з мушкетом. Отже, за формою правління, за механізмами функціонування політичної влади козацько-гетьманську державу правомірно охарактеризувати як республікансько- демократичну, в якій поєднувалися елементи прямої і опосередкованої демократії. Проте політичний режим в цій державі швидко еволюціонував, набуваючи ознак авторитарного в одних випадках, стор 1? 3 18 олігархічного - в інших. Якщо спочатку генеральна (загальновійськова) рада була формою прямого волевиявлення рівноправних членів козацької громади, то пізніше вона поступово усувається від розв'язання важливих питань внутрішнього і зовнішньо-політичного життя, поступившися козацькій старшині. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького призвела до відновлення української державності, справила вирішальний вплив на її наступний соціально-економічний і політичний розвиток, формування національно-державницької ідеї та її практичної реалізації.