home Суспільні рухи кінця 16-30-х роках 17 ст.
Поодинокі і розрізнені народні виступи проти польсько-шляхетського панування, що відбувалися у ХУ-ХУІ ст. на тлі неквапливого плину тогочасного життя, змінилися на межі ХУІ-ХУП ст. вибухом суспільної енергії. Передусім значний громадський резонанс дістала Берестейська унія. Спалахнула бурхлива літературна полеміка між православними та уніатами, в якій обидві сторони гаряче обстоювали власне бачення подій 1596 р. Ця полеміка, що тривала кілька десятиліть, не тільки не пом'якшила гостроту міжконфесійних суперечностей, а й поглибила спричинену ними суспільну конфронтацію. На захист православ'я виступило козацтво, що вже наприкінці XVI ст. заявило про себе як помітна соціальна сила. У свою чергу козацтво прагнуло поширити свій вплив на якомога більші території. Це виявилося вже під час першого великого козацько-селянського повстання на чолі з гетьманом реєстрового козацтва - Криштофалг Косинськіілг (1591-1593 рр.), учасники якого примушували населення присягати їм у "послушенстві".стор. 10 з 23 Навесні 1594 р. знову вибухнуло повстання проти польсько-шляхетського панування. Його очолив виходець з ремісників м. Гусятина на Поділлі Северин Наливайко Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої. Після його придушення вони взяли курс на ліквідацію козацького імунітету. Тільки гостра потреба у козацтві як військовій силі (на початку XVII ст. Польща вступила в період безупинних воєн) змусила уряд частково задовольнити його вимоги щодо повернення втрачених привілеїв. Ці умови вдало використали тодішні козацькі політики, зокрема Самійло Кішка (1600-1602 рр.).Під козацьким "присудом" (юрисдикцією) опинялися дедалі нові групи населення, а то й цілі міста, що непокоїло польську владу. Протягом початку XVII ст. в Україну одна за одною відряджалися королівські комісії. Формальну згоду козаків по виконанню вимог польського уряду та демобілізацію козацького війська підписав від імені стор. 11 з 23 козаків у Старій Вільшанці (Вільшанська угода ) над Россю, а пізніше і Ростаеицьку угоду Дії гетьман Петро Конашееич-Сагайдачний (близько 1570-1622рр.). З 1616 р. й до кінця життя (з невеликими перервами) П. Сагайдачний був гетьманом Війська Запорозького і під його керівництвом козацтво перетворилося на окремий стан, збройні сили якого були реформовані в регулярну армію з суворою дисципліною. Українське козацьке військо відіграло вирішальну роль у Хотинській війні, що завершилась перемогою об'єднаної українсько-польської армії над турками.Найбільшою заслугою Сагайдачного було те, що він зумів поєднати інтереси двох найактивніших частин українського суспільства - козацтва й міщансько-духовної інтелігенції. Виявом цього стало вписання гетьмана з усім Військом Запорозьким до Київського братства і постійна опіка його над цим культурним і духовим осередком України. Завдяки гетьманові було повністю відновлено стор. 12 з 23 вищу православну церковну ієрархію, фактично втрачену 1596 р. У 20-ті роки антагонізм між польсько-шляхетським режимом і козацтвом продовжував неухильно поглиблюватися. 1625 р. він вилився у збройну боротьбу козаків на чолі з Марком Жмайлом проти польського війська. Обидві сторони змушені були піти на компроміс і після укладення Куруківського договору Оі в Україні кілька років панував відносний спокій. Одначе не стихала міжконфесійна боротьба, посилена літературною полемікою, яка отримала новий поштовх у зв'язку з відновленням православної ієрархії. Широкий суспільний рух змусив сина Сигізмунда Ш королевича В лади слава Щ) , схильного до віротерпимості, створити незалежну комісію, яка виробила "Статті для заспокоєння руського народу", затверджені на коронаційному сеймі 1633 р. Цим актом було легалізовано існування православної церкви та повернено їй частину маєтностей. Оновилася ієрархія. Митрополитом на сеймі був обраний визначний стор. 13 з 23 церковно-культурний діяч Петро Могила І хоч не всі суперечності відійшли у минуле, а полеміка між православними та уніатами так і не вщухла, релігійне питання втратило після цього свою гостроту.Через кілька років відносного спокою в Україні вже на початку 1630 р. розгорнулося повстання на Подніпров'ї, очолене Тарасолг Федоровичем Щ} (Тряс ил ом). У 1635 р. козацький загін на чолі з гетьманом запорожців Іваном Судимою Щ} зруйнував тільки-но збудовану поляками фортецю Кодак, гарнізон якої мав контролювати шляхи на Запорожжя. У серпні 1637 р. повстання проти польсько-шляхетського панування очолили запорозький гетьман Павло Павлюк (Бупф Дмитро Гуня і Кар по Скидан. Після виснажливої боротьби на скликаній ЗО вересня козацькій раді у Києві проголошено ухвалену сеймом "Ординацію війська запорозького реєстрового", спрямовану на скасування його привілеїв (Ординація 1638 Ві ).стор. 14 з 23 Здавалося, козацтво було придушене остаточно. Однак через десятиліття розгорнулася грандіозна національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. стор.