home
—оц≥ально економ≥чн≥ в≥дносини на украњнських земл¤х у склад≥ ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського
ѕопри складн≥ зовн≥шньопол≥тичн≥ ≥ внутр≥шн≥ умови в цей пер≥од тривав економ≥чний ≥ культурний розвиток украњнських земель. –озвиваЇтьс¤ господарство, зростають ремесло ≥ торг≥вл¤, розширюютьс¤ товарно-грошов≥ в≥дносини, виникають нов≥ м≥ста. Ќезважаючи на спустошлив≥ татарсько-турецьк≥ наб≥ги, к≥льк≥сть населенн¤, що проживало на украњнських земл¤х, зб≥льшувалас¤. ” XIV ст. почалось формуванн¤ шл¤хетського стану, ¤ке тривало в XV ≥ завершилос¤ у XVI ст. Ўл¤хетство було далеко неоднор≥дним за своњм матер≥альним становищем. ”мовно його можна под≥лити на три основн≥ соц≥альн≥ групи - магнати, середн¤ ≥ др≥бна шл¤хта. ‘ормуванн¤ магнатського стану пов'¤зано з безперервним зростанн¤м у ц≥ стол≥тт¤ великоњ земельноњ власност≥. ” середньому на ѕравобережн≥й ”крањн≥ (¬олинь,  ињвщина, Ѕрацлавщина) чисельн≥сть шл¤хти в перш≥й половин≥ XVII ст. становила приблизно 38,5 тис. ос≥б, тобто близько 2,3 % населенн¤ ѕравобережж¤. «ростало в цей пер≥од ≥ церковне землеволод≥нн¤. ƒуховенство складало окрему сусп≥льну верству. 9 з 17 ќсновну масу населенн¤ становило сел¤нство й було головною продуктивною силою. «а майновим ≥ правовим становищем сел¤нство не було однаковим, оск≥льки перебувало на р≥зних ступен¤х феодальноњ залежност≥. ”с≥ сел¤ни мусили платити р≥зн≥ податки й виконувати повинност≥ на користь держави, а сел¤ни, що жили в маЇтках приватних власник≥в, ≥ на користь володар≥в. √осподарство залишалос¤ у своњй основ≥ натуральним. ќсновною галуззю економ≥ки на украњнських земл¤х к≥нц¤ XIV - першоњ половини XVI ст. залишалос¤ с≥льське господарство, ≥ передус≥м землеробство. —л≥д зазначити, що ≥нтенсивн≥ше землеробство розвивалось в зах≥дних та п≥вн≥чних украњнських земл¤х, ¤к≥ майже або зовс≥м не зазнавали спустошливих турецьких ≥ татарських напад≥в. Ќа зах≥дноукрањнських земл¤х аграрн≥ в≥дносини набули б≥льш зр≥лих форм, зв≥дки, починаючи з середини XVI ст., хл≥б експортувавс¤ у «ах≥дну ™вропу. ѕор¤д ≥з землеробством основу економ≥ки становили традиц≥йн≥ промисли (мисливство, бортництво, рибальство),сюр. 10 з 17 оск≥льки вони переважали у господарськ≥й д≥¤льност≥ значноњ частини населенн¤.–озвиток с≥льського господарства й ремесла, поглибленн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥, зб≥льшенн¤ м≥ського населенн¤ спри¤ли дальшому розширенню внутр≥шнього ринку, економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ста з селом ≥ м≥ж окремими м≥стами й земл¤ми, пожвавленню торг≥вл≥. «ростанн¤ ремесла ≥ торг≥вл≥ наприк≥нц≥ XV Ц першоњ половини XVI ст. спри¤ло розвитку украњнських м≥ст,зм≥цненню старих та виникненню нових м≥ст ≥ м≥стечок. ¬ ’Ў-’” ст. близько 80% ус≥х украњнських м≥ст ≥ м≥стечок були у приватн≥й власност≥. як ≥ в ≥нших крањнах ™вропи, населенн¤ м≥ст ”крањни намагалос¤ позбутис¤ залежност≥ в≥д державних ур¤довц≥в ≥ приватних власник≥в, уникнути њхнього свав≥лл¤, домогтис¤ самовр¤дуванн¤ ≥ цим забезпечити кращ≥ умови дл¤ розвитку ремесла й торг≥вл≥. ”продовж другоњ половини ’Ў-’\Ћ ст. ц≥ла низка украњнських м≥ст отримують ћагдебурзьке право. ¬оно створило нову юридичну основу дл¤ розвитку м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥. –озвиток товарно-грошових в≥дносин, а також зб≥льшенн¤ грошових витрат на в≥дбуванн¤ в≥йськовоњ служби, побутов≥ потреби змушувало магнат≥в та шл¤хту пристосовувати своЇ господарство до нових умов. ¬они стали розширювати своњ власн≥ господарства - двори, ¤к≥ д≥ставали назву "ф≥льварк≥в" (хутор≥в). ƒл¤ поширенн¤ ф≥льварковоњ системи та зб≥льшенн¤ продуктивн≥ст≥ панських господарств, у 1557 р. була проведена аграрна реформа, в≥дома п≥д назвою "”став на волоки". ќдночасно ≥з зростанн¤м ф≥льварк≥в в≥дбувалис¤ два процеси: обезземеленн¤ сел¤нства, зб≥льшенн¤ панщини та посиленн¤ ≥ юридичне оформленн¤ кр≥посного права. ¬елика роль у зм≥цненн≥ правовоњ бази сусп≥льства належала кодексу закон≥в Ћитовськоњ держави, що д≥став назву "Ћитовський статут" . ¬≥н був укладений на основ≥ великокн¤з≥вських прив≥лењв, багатох литовських та польських законодавчих акт≥в та ≥нших юридичних документ≥в.стор. 12 з 17 "Ћитовський статут" мав три редакц≥њ: 1529, 1566, 1588 рр. Ќим користувалис¤ в судах ”крањни, особливо ѕравобережноњ, не т≥льки в XVI ст., а часто ≥ в ’”ѕ-’”Ў ст. —ел¤ни чинили оп≥р посиленню експлуатац≥њ та закр≥паченню, рел≥г≥йним утискам, що про¤вл¤лос¤ у досить р≥зноман≥тних формах боротьби. ѕершим великим антифеодальним повстанн¤м, ¤ке охопило значну частину територ≥њ ”крањни, було повстанн¤ 1490-1492 рр. п≥д кер≥вництвом сел¤нина ћухи. ¬оно вибухнуло вл≥тку 1490 р. у  оломийському пов≥т≥ на ѕокутт≥ ≥ охопило —х≥дну √аличину та ѕ≥вн≥чну Ѕуковину ' . ” XVI ст. виникла нова форма антифеодальноњ боротьби - опришк≥вство. ќсобливо актив≥зувалис¤ д≥њ опришк≥в напередодн≥ визвольного руху проти шл¤хетськоњ ѕольщ≥. стор.