home
”крањнськ≥ земл≥ в до≥сторичний пер≥од  амТ¤ний в≥к: еволюц≥¤ людини та людського сусп≥льства!
јрхеолог≥чна пер≥одизац≥¤ (≥ не т≥льки на територ≥њ ”крањни) маЇ свою б≥льш-менш усталену схему, за вин¤тком х≥ба-що хронолог≥чних вим≥р≥в. …детьс¤ про пер≥оди.  ам'¤ний в≥к - починаЇтьс¤ в≥дтод≥, ¤к перв≥сна людина почала використовувати кам≥нь у своњх потребах, ¤кий д≥литьс¤ на палеол≥т ў} (давн≥й кам'¤ний в≥к), мезол≥т (середн≥й кам'¤ний в≥к) та неол≥т ќ) (новий кам'¤ний в≥к). ¬≥дпов≥дно до особливостей техн≥ки обробки кам'¤них знар¤дь, характеру сусп≥льного виробництва, соц≥ального устрою тощо, палеол≥т под≥л¤Їтьс¤ ≥ на др≥бн≥ш≥ пер≥оди - на ранн≥й (3/2,6 млн - 40/35 тис. рок≥в тому), середн≥й та п≥зн≥й (40/35-10 тис. рок≥в тому). ¬≥докремленн¤ цих пер≥од≥в маЇ сенс передус≥м тому, що на них "накладаЇтьс¤" б≥олог≥чна та соц≥альна еволюц≥¤ людини, початков≥ стад≥њ њњ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ. Ќайважлив≥ш≥ пам'¤тки раннього палеол≥ту ”крањни -  оролеве, –окосове («акарпатт¤), ћол од ов а ≤ ≥ V (ѕрикарпатт¤),  њ≥к- оба , «аскельна” <^им)сюр. 1 з 10 ≈неол≥ти - м≥днокам'¤ний в≥к, або перех≥дний в≥д каменю до №ронзи. «азначимо, що не вс≥ ≥сторики вир≥зн¤ють цей пер≥од ¤к самост≥йний в археолог≥чн≥й пер≥одизац≥њ. –убежем м≥ж неол≥том ≥ енеол≥том Ї. утвердженн¤ в≥дтворюючого господарства - "неол≥тична революц≥¤" ў . ƒл¤ м≥дного в≥ку ”крањни основою господарства стало - землеробство. ѕочаток м≥дного в≥ку визначаЇтьс¤ по¤вою трип≥льських пам'¤ток - близько IV тис. до н. Ї. ≈поха бронзи, назва ¤кого говорить про по¤ву знар¤дь прац≥ з першого штучного сплаву. ѕочаток епохи бронзи характеризуЇтьс¤ по¤вою тваринництва. ≈поха бронзи на територ≥њ ”крањни починаЇтьс¤ √ѕЎ тис. до н. Ї. {катакомбна кульпфра та кульп≥ура шнуровоњ керам≥ки )ƒќ≤“»—. дон. Ї. «ал≥зний в≥к - по¤ва зал≥зних знар¤дь прац≥ - ≤ тис. до н. Ї. «а м≥льйони рок≥в, починаючи з раннього палеол≥ту, людина пройшла пер≥од тривалоњ б≥олог≥чноњ ≥ соц≥альноњ евол≤∞„≥њ сюр. 2 з 10 Ћюдинопод≥бна ≥стота еволюц≥онувала в перв≥сну людину - »опю егесЎз п≥текантропа (архантропа). Ќа територ≥њ ”крањни одна знайдавн≥ших сто¤нок людини названого типу знайдена в «акарпатт≥, в≥к ¤коњ визначаЇтьс¤ приблизно в 1 млн рок≥в. «ауважимо, що мова йде про знайден≥ залишки знар¤дь, а не людини, ¤ка ними користувалас¤. “ривала б≥олог≥чна еволюц≥¤ даЇ новий тип до≥сторичноњ людини - неандертальц¤ ў≥ (№ото зар≥епз пеапс≥ег≤ѓ≥а≥епз≥з) (палеонтропа). јрхе ол опч н≥ знах≥дки св≥дчать, що палеонтропи проживали майже на вс≥й територ≥њ сучасноњ ”крањни. Ќайб≥льше њх сто¤нок (≥з залишками самоњ людини) знайдено в  риму ( ≥њк- оба). „ас по¤ви ц≥Їњ людини - ранн≥й палеол≥т, 100-150 тис. рок≥в тому. ¬ епоху середнього палеол≥ту з'¤вл¤Їтьс¤ людина сучасного ф≥зичного типу кроманьйонець (неоантроп). …детьс¤ про в≥дносно розумово розвинену людину - Ќото зар≥епз зар≥епз ў} . ¬≥к њњ по¤ви приблизно за 40 тис. рок≥в до наших дн≥в. « з 10 «вертаЇмо увагу на "прискоренн¤", ¤кого набувала еволюц≥¤ людини в≥д одного њњ типу до ≥ншого. "¬≥к" архантропа тривав понад м≥льйон рок≥в, палеоантропа - приблизно сотню тис¤ч рок≥в, в≥д неоантропа до людини сучасноњ пройшло "всього-навсього" ¤кихось чотири дес¤тки тис¤ч рок≥в. Ќа цю ж схему б≥олог≥чноњ еволюц≥њ людини накладаЇтьс¤ њњ соц≥альна еволюц≥¤. —оц≥альна еволюц≥¤ людини в≥дбувалас¤ паралельно з б≥олог≥чною ≥ нею обумовлювалас¤. як т≥льки людинопод≥бна ≥стота вз¤ла в руки (передн≥ к≥нц≥вки) най при м≥тив н≥ш≥ знар¤дд¤, щоб використати њх дл¤ забезпеченн¤ своЇњ життЇд≥¤льност≥, вона не т≥льки перетворилас¤ на людину, а й поклала початок триваючоњ й до сьогодн≥ соц≥альноњ еволюц≥њ. “епер уже в≥дносне благополучч¤ людини залежало не ст≥льки в≥д њњ ф≥зичних даних, ск≥льки в≥д розумових, тобто ум≥нн¤ вдосконалювати засоби виробництва, освоювати перш≥ виробнич≥ технолог≥њ, використовуючи њх в своњх ≥нтересах.